Фотограф був вражений незайманою красою Чорнобиля: «Я потрапив у своєрідний рай» (фото)

24.03 13:05

Інфрачервоні фільтри відомі тим, що створюють дивовижний, дещо моторошний ефект на світлинах, незалежно від того, що ви фотографуєте.

А якщо ви до того ж використовуєте їх у такому особливому місці як Чорнобиль, ваші знімки будуть ще більш вражаючими. Фотограф Володимир Міґутін зробив саме це під час своєї поїздки до покинутого українського міста, яке постраждало від ядерної катастрофи.

Прип’ять – місто-привид в Україні

Володимир ресурсу Bored Panda розповів:

«Це було спонтанним рішенням. Я народився в Білорусі в 1986 році (того ж року, коли відбулася Чорнобильська катастрофа). Коли мені було 5 років, моя сім’я покинула Радянський Союз. У мене яскраві спогади про раннє дитинство, тож мені захотілося відвідати деякі місця в Мінську, щоби побачити, як все змінилося з тих пір, зістрітися з кількома друзями, які там живуть. Саме тоді мені на думку спало відвідати Чорнобиль. Я шукав в інтернеті групи, які відвідують це місце і мають відповідну ліцензію. Мені вдалося знайти інструктора і групу з Білорусі, яка планувала поїздку найближчим часом».

Озеро в Чорнобильській зоні відчуження

«Єдине важливе питання, яке турбує людей під час планування такої поїздки, – це їхні забобони і переконання, що місце є дуже небезпечним. Ознайомившись з деякою інформацією в мережі, я зрозумів, що ця мандрівка не така вже й небезпечна. Ми не відвідували заборонених місць, де рівень радіації летальний. Насправді, середній рівень радіації протягом всієї поїздки був приблизно таким же, як і на висоті 10 000м».

Славнозвісне 26-ти метрове оглядове колесо в парку розваг у Прип’яті

«Дуже важко описати атмосферу, яку я відчував під час цієї поїздки, але я потрапив у “своєрідний рай” – щось схоже було зі мною під час останнього візиту до Кокедера (Храм моху в Японії) два роки тому. Це черговий доказ могутності матінки-природи і нікчемності людини та її творінь, коли над руїнами старого, мертвого з’являється нове життя. Тут дуже відчуваються ці контрасти. За 30 років, котрі минули після катастрофи, людина все ще тримається осторонь цих місць, а ліси, тварини, рослини відроджуються, процвітають, заповнюють тут все. Звучить трохи пафосно, та я справді це все відчував».

Більше фотографій Володимира можна переглянути на його сторінка в Instagram та Facebook.

Саймон – дружня лисиця, яка часто підходить до груп туристів у зоні відчуження і просить поїсти

Метелики і квіти в лісі, Чорнобильська зона відчуження

На контрольній точці Чорнобиля

Меморіальна стежка з назвами евакуйованих сіл на узбіччях

Атракціон у парку розваг Прип’яті

Величний рояль в концертному залі покинутого міста Прип’яті

Прип’ятський спортзал, Чорнобильська зона відчуження

Частина машини, що використовувалася для очищення даху реактора після вибуху

Радіолокаційна система “Дуга”, яка використовувалась як частина Радянської мережі протиракетної оборони

Басейн у Прип’яті, Чорнобильська зона відчуження

Покинуті ферми в Чорнобильській зоні відчуження

Саркофаг атомної електростанції, Чорнобильська зона відчуження

Тролейбус на одному з чорнобильських звалищ

Іграшки у місцевій школі Прип’яті

Соми у місцевих водоймах

Маніпуляційна в лікарні Прип’яті

Контрольна кімната біля радіолокаційної системи “Дуга”, яка використовувалася як частина радянської ранньої попереджувальної мережі протиракетної оборони