Податки доведеться платити всім: українка на прикладі Португалії розповіла, що чекає на українців у ЄС

Україна отримала статус кандидата в ЄС. Вже за кілька років ми можемо стати повноправним членом Союзу. Разом із доступом до фондів та перспектив швидко зростання економіки українцям також доведеться зіткнутися з новими вимогами. Щонайменше, доведеться звикати дотримуватися правил, платити податки та жити за законом.

OBOZREVATEL розпочинає серію публікацій про життя в ЄС та про те, що чекає на українців. Перший текст – про ситуацію в Португалії.

“Тут усі знають, скільки податків вони платять”

Киянка Олена з початком повномасштабної війни переїхала разом із трьома своїми дітьми до Лісабона, столиці Португалії. В Україні Олена працювала бухгалтером в одній із великих компаній. Перше, що її здивувало, – кожен португалець добре знає, скільки податків він платить до бюджету. Крім того, щоб отримати податкове відрахування (можливість повернути частину сплачених податків за здійснені покупки), португальці завжди зберігають чеки та записують свої витрати.

Несплата податків у Португалії – тяжкий злочин. Тому податки тут платять, а “зарплати у конвертах” – велика рідкість. “Мені довелося заплатити податковому консультанту. Можливо, мені за свій український ФОП доведеться платити ще податки. У нас ставка 5%, а у них тут мінімальна ставка 20%. Наші ITшники шоковані”, – розповідає Олена.

Ставка в 20% передбачена в Португалії як пільгова і користуватися нею можна лише протягом 10 років. В Україні ж ФОПи можуть платити 5% весь час. Після 10 років у Португалії з “пільгової ставки” переводять на прогресивну шкалу – тоді розмір податку залежить від доходу і сягає понад 40%.

Приховати витрати практично неможливо

Щоб купити щось в інтернеті, потрібно вказувати свій номер платника податків (аналог українського ІПН). Тому податкова добре знає, скільки витрачають португальці й чи їхні витрати відповідають офіційним доходам. Іноді номер платника податків запитують і в супермаркеті. Справа в тому, що за законом податкове відрахування можна отримати і за продукти, і за ліки.

В Україні ж повертають податки лише у тому разі, якщо витрачати гроші на лікування, страховку чи освіту. Окрім того, більшість українців навіть не знають про таку можливість. У Португалії кожен громадянин ретельно рахує свої витрати.

Щоб відкрити рахунок у банку або орендувати квартиру, потрібен легальний дохід. “Картку в банку отримати відразу неможливо. Вони перевіряють довго кожного клієнта і можуть надіслати поштою картку через місяць”, – розповідає Олена. А щоби покласти гроші на свій рахунок, потрібно довести банку, що кошти отримані законно.

Також довідку про доходи із банку чи декларацію доведеться показувати і для оренди квартири. Як розповідає Олена, орендодавець одразу може попросити депозит у розмірі шести місяців оренди (а іноді й більше). “Тут за законом, особливо якщо є діти, дуже складно виселити орендаря. Тому дуже страхуються і так просто не здають квартиру”, – розповідає Олена.

В Україні ж ситуація, за якої офіційно безробітні орендують квартири у центрі Києва – звичайна практика.

За комуналку платять усі, а за несплату послугу просто відключать

Вода, електроенергія та газ на сім’ю із чотирьох осіб обходяться в 4,5-5 тис. грн, розповідає Олена. За інтернет доводиться сплачувати 35 євро. При цьому кожна сім’я може обрати свого постачальника зі своєю ціною.

Якщо за комуналку не платити, комунальні послуги просто відключать. Що цікаво, у Португалії практично ніде немає централізованої системи опалення будинків. І хоча морозів тут не буває, взимку температура у квартирах може опускатися до 15 градусів.

Щоправда, тут варто враховувати, що й мінімальна зарплата у Португалії – близько 32 тис. грн. Підвищувати мінімалку доведеться й Україні. По-перше, це дозволить підняти соціальні стандарти до рівня ЄС, по-друге, зобов’яже роботодавців платити податки з відносно високої зарплати, а не платити в конвертах.

“Коли орендуєш квартиру, то потрібно самостійно підписувати договори з постачальниками комунальних послуг. Тобто відповідальність несе той, хто орендує. Мені пощастило, нам дав притулок у своїй квартирі чоловік, який не здає житло задля комерції, а увійшов у наше становище”, – розповідає Олена.

Правила, бюрократія та неприйняття корупції

Будь-яка взаємодія з чиновниками у Португалії, розповідає Олена, пов’язана з великою кількістю бюрократичних процедур. На прийом потрібно записуватись заздалегідь, іноді за місяць до візиту до чиновника. При цьому часто взаємодія відбувається поштою (і не електронною). З одного боку, це мінімізує людський фактор та дозволяє уникнути корупції, а з іншого – створює певні труднощі.

Ситуація, за якої для “вирішення” якоїсь проблеми чиновнику несуть “подяку”, у Португалії – велика рідкість. Корупція є скрізь, у тому числі й у країнах ЄС, проте тут вона засуджується та жорстко переслідується згідно із законом.

“У соціальну службу записувалися двічі. І щоразу запис через місяць. У них все дуже повільно, якщо не перевірити, будуть помилки. Зробили прописку, було три помилки. На вході стоїть охорона і не пускає без запису. Записатися можна або особисто, або по телефону. Є служба виплат, є служба фінансів – податкова. Все дуже довго і дуже повільно”, – скаржиться Олена.

І якщо в питаннях боротьби з корупцією Україна значно відстає від ЄС, то у питаннях цифровізації ми вже досягли значного прогресу. У ЄС також є приклади держав, де більшість адміністративних послуг перевели в онлайн (наприклад, Естонія), проте Португалія до цих держав не належить.

На всіх дорогах – камери за будь-яке порушення – автоматично штраф

Кардинально відрізняється і культура на дорогах, каже Олена. Головний на дорозі пішохід. При цьому на всіх ділянках дороги встановлено камери, які автоматично фіксують порушення швидкісного режиму. Україна також зробила крок цим шляхом, проте до рівня Португалії все ще далеко.

“Те, що я б хотіла повторити в Україні, – ввічливість на дорогах. Усі з радістю пропускають. Пішохід тільки-но зробив крок, а його вже пропускають”, – розповідає киянка.

Обов’язковість дотримання правил, сплата податків, несприйняття корупції – те, чого ще вчитися українцям на шляху до ЄС. Своя дорожня карта та домашнє завдання є й в українській владі. Однак європейське майбутнє України також залежить і від кожного українця.