З’явилися заборонені фото витверезників СРСР, на які важко дивитися без жаху

З’явилися заборонені фото витверезників СРСР, на які важко дивитися без жаху

Система радянських витверезників – спірна і неоднозначна тема. З одного боку п’яницям, які валялися на вулицях (часто взимку), не давали померти, а з іншого – для виконання плану міліція часто хапала людей з легким сп’янінням прямо на вулицях. У витверезниках людей били, і звичайно ж повідомляли за місцем роботи, додаючи людині ганебне клеймо.

Кадри з радянських витверезників опублікував блогер Максим Мирович на сторінці LiveJournal. Звичайно ж ці фото не ставали надбанням офіційної преси, так як видовище, відверто кажучи, не найприємніше.

Але факт залишається фактом – в СРСР пияцтво було, процвітало, а боролися з ним часом жорсткими методами.



Звідки взялися витверезники

У Російській імперії перший заклад такого типу з’явився ще в 1902 році в Тулі. Тоді це місце назвали “Притулком для сп’янілих”, а в штаті був спеціальний фельдшер і кучер, які їздили по місту і вантажили на віз п’яниць.

А ось в 1930-1940-х вже в СРСР вирішили, що “пияцтву – бій” і стали за наказом самого Берії відкривати витверезники. Система розвивалася поступово, охоплюючи все більше і більше міст у всіх країнах соцтабору.



Витверезники існували в Україні до 1997 року і були закриті після того, як була ратифікована Женевська конвенція про права людини. До слова, в Росії останній такий заклад закрилвся лише в 2011-му.

Як працювали радянські витверезники

Потрапляли в витверезник в основному ті, хто пиячив в громадських місцях, на вулиці і т. д. З квартир у витверезник не забирали – це вважалося “сімейним конфліктом” і розбиралося інакше.

Спеціальний наряд з двох міліціонерів і водія їздив по місту і збирав тих, хто псував картину ідеального радянського існування зі “здоровим тілом і духом”.

Іноді щоб посадити п’яницю бешкетника в “автозак”, на борту якого був напис “Спецмедслужба”, доводилося прикладати чимало зусиль.

З'явилися заборонені фото витверезників СРСР, на які важко дивитися без жахуЗ'явилися заборонені фото витверезників СРСР, на які важко дивитися без жахуЗ'явилися заборонені фото витверезників СРСР, на які важко дивитися без жаху



Цікаво, що окремим громадянам путівка в витверезник була недоступна. Це депутати Рад народних депутатів, Герої Радянського Союзу а також кавалери деяких орденів. Не везли в витверезник “сильно вагітних” і людей з очевидними ознаками інвалідності.

Офіційно в витверезник везли тих, хто потрапляв в категорію сп’яніння середньої і важкої стадії. При цьому стадія визначалася міліціонером “на око”.



Іноді такі фургони чергували поблизу місць, де потенційно можлива концентрація п’яних – біля ресторанів, дискотек, біля прохідних заводів в день получки. Символічно, що за вилов п’яниць міліціонерам часто давали талони на спиртне.

З'явилися заборонені фото витверезників СРСР, на які важко дивитися без жаху

Після того, як “клієнта” доставляли в заклад, спершу встановлювали його особу і місце роботи. А особливо “важких” тверезили під крижаним душем.

Деяких прив’язували до лавок – якщо ті чинили опір або не могли сидіти самостійно. Потім міліціонери забирали гроші і документи, фотографували людину, роздягали – часто дуже грубо, розриваючи одяг. У деяких витверезниках голову “відвідувача” могли поголити.

Бували і випадки прямого побиття людей. Час від часу міліціонери могли також привласнити і гроші, адже довести потім що-небудь було неможливо.

З'явилися заборонені фото витверезників СРСР, на які важко дивитися без жахуЗ'явилися заборонені фото витверезників СРСР, на які важко дивитися без жаху

З'явилися заборонені фото витверезників СРСР, на які важко дивитися без жаху

Після душу та інших “заходів” п’яницю залишали проспатися в одній з кімнат – зазвичай там в ряд стояли нари або панцирні ліжка. На ліжках могли бути подушки і ковдри – але іноді їх не залишали. Вранці була “побудка”, як в армії. Після неї фельдшер повторно оглядав “клієнтів”, а міліціонери встановлювали особи тих, у кого це не вдалося зробити напередодні.

Жінок теж відправляли у витверезник – як правило, вони перебували в окремій кімнаті.

З'явилися заборонені фото витверезників СРСР, на які важко дивитися без жаху

Фото: Як виглядали радянські витверезники (mirovich.media)

За перебування у витверезнику зазвичай виписувалася квитанція – в пізньорадянські роки сума за перебування там становила 15-25 рублів, що досить великі гроші на ті часи.

Також про потрапляння в витверезник повідомляли на роботу – і якщо простому заводському роботязі це особливо нічим не загрожувало (на це заплющували очі), то якомусь інтелігентному товаришеві це могло вартувати кар’єри.

Залиште свій коментар