Гідні зарплати в Україні: як нам потрібно працювати, щоб отримувати хороші гроші

Експерти пояснюють, як можна підвищити продуктивність праці і наскільки зростання зарплат впливає на інфляцію

Останнім часом часто доводиться чути, що підвищення мінімальних зарплат і пенсій призводить до зростання інфляції. Зокрема, в НБУ вважають, що збільшення 2017 року мінімальних зарплат в два рази додало близько 2-2,5% до інфляції. Осучаснення пенсій, яке проводилося в рамках пенсійної реформи минулої осені, призвело до додаткового зростання інфляції на 0,8%. З січня 2018 року мінімальні зарплати ще підросли, а з квітня обіцяють скоригувати формули розрахунку пенсій, що також призведе до їх зростання.

Виходить, ці підвищення також будуть “з’їдені” інфляцією, повністю або частково? Чи можна зробити так, щоб зарплати зростали, а ціни не збільшувалися? Ми розпитали про це обізнаних людей.

Гендиректор Директорату норм і стандартів гідної праці Мінсоцполітики Юрій Кузовой: “Вартість праці у нас в країні занижена”

– Багато економічних експертів говорять про те, що механічне підвищення мінімальної зарплати, без підвищення ефективності, продуктивності праці, призводить до зростання інфляції. На їхню думку, інфляція минулого року виявилася вище прогнозних показників в тому числі через істотне підвищення мінімальної заробітної плати і, як наслідок, зростання всіх зарплат. Це дійсно так?

– Безумовно, збільшення грошової маси при не збільшенні кількості товарів може призводити до зростання цін, зміни курсу валют і так далі. Тому, звичайно, зобов’язання роботодавців щодо збільшення заробітної плати мали певні негативні ефекти для рівня цін. Якщо ж зростання зарплат супроводжується підвищенням ефективності праці, тобто виробництвом і реалізацією більшої кількості продукції, в такому випадку впливу на інфляцію це не робить.

– А як може підвищитися продуктивність роботи лікаря, вчителя, продавця?

– Ви наводите в приклад сферу послуг. Але оцінка вартості праці в цих сферах формується виходячи з вартості праці в виробничому секторі. Тому, говорячи про необхідність підвищувати продуктивність праці, мають на увазі в першу чергу необхідність відродження промисловості. Послуги – це супутня сфера, і вона розвиватиметься виходячи з потреб і можливостей виробничої сфери.

– Виходить, люди з низькими зарплатами, яким не вистачає на життя, мріють отримувати більше, але разом з додатковими грошима отримують і чергове зростання цін.

– Той факт, що вартість праці у нас в країні занижена, вже, напевно, ніхто не заперечує. Зрозуміло, що за свою працю, за те, що людина витрачає свій час, докладає зусиль, вона повинна отримувати достатню винагороду, щоб задовольнити свої необхідні потреби і не замислюватися про те, чим їй завтра нагодувати дітей або на що купувати ті чи інші потрібні речі . Але рівень зарплат визначається як потребами людей, так і економічними можливостями країни.

Розмір фактичного прожиткового мінімуму для працюючих громадян (тобто з урахуванням обов’язкових платежів) на лютий місяць становить 4050 грн. Це означає, що дохід будь-якого працівника повинен бути сплачений не нижче, ніж цей розмір прожиткового мінімуму. Адже мінімальна зарплата повинна забезпечувати відновлення робочої сили та підтримувати здатність працівника виробляти продукцію. І ось з цієї точки зору праця в нашій країні дійсно недооцінена. Тому останні рішення уряду про підвищення мінімальної заробітної плати вдвічі і були спрямовані саме на вирішення цього завдання.

– А як вимірюється продуктивність праці?

– Про неї судять за кількома параметрами. Насамперед беруть до уваги кількість ВВП на душу населення. Судять і за загальною кількістю – фізичним обсягом продукції, виробленої в країні. Тобто якщо її кількість збільшується, а загальна вартість – ні, кажуть про підвищення продуктивності.

Стосовно продуктивності праці на конкретних підприємствах – головна проблема, на мій погляд, полягає в тому, що їм важко конкурувати на світовому ринку в умовах глобалізації. Адже ми живемо у відкритому світі і намагаємося конкурувати з іншими країнами. Але податки у нас не нижче, технологічно наша промисловість відсталіша. Ось і виходить, що єдина наша перевага – це невисока вартість робочої сили.

Якщо вдається комусь із роботодавців вдається вийти на конкурентний рівень за рахунок інших показників, це добре. Тому, на мій погляд, необхідно підвищувати продуктивність праці, технологічність саме в промисловості.

Загальний ефект від підвищення зарплат позитивний

Директор з аналітичній роботі Інституту суспільно-економічних досліджень Ярослав Жалило говорить про те, що за загальними цифрами статистики не можна судити про зміну добробуту кожної соціальної групи або кожного регіону.

“За статистикою, реальні зарплати, тобто підвищені зарплати за вирахуванням інфляції, зросли за минулий рік на 19%. Але це середній показник, і далеко не завжди його можна розвести за професіями, за територіями тощо. Для категорій населення з низькими доходами інфляція чутливіша, тому що вони більше стикаються з продовольчою інфляцією, а вона у нас становить близько 20%. Для високоприбутковіших категорій інфляція менше відчутна. Хоча для так званого середнього класу, просто для людей із середнім достатком, це теж відчутно, тому що вони позбавлені субсидій, вони не завжди отримують позитивний ефект від підвищення “мінімалки”, але інфляція на них теж позначається.

Є ще таке поняття, як наявний дохід родини Це не тільки заробітна плата, а й пенсії, допомоги членів родини. Так ось за минулий рік в реальному вимірі дохід українських родин зріс на 9%. І, я думаю, коректніше говорити саме про таке реальне поліпшення добробуту середнього домогосподарства за минулий рік.

До слова, Міжнародний республіканський інститут провів опитування жителів всіх обласних центрів, і виявилося, що оптимізм людей в оцінках стану свого домогосподарства за останній рік істотно зріс. На запитання “За останній рік добробут вашого домогосподарства погіршився чи поліпшився?” середній показник у всіх регіонах зріс, порівняно з минулим роком”, – говорить Ярослав Жалило.

Продуктивність праці в Україні зростає, але повільно

Пдрахунок продуктивності праці українських працівників веде Міністерство економічного розвитку. За його даними, з 2013 по 2015 рік продуктивність праці в Україні знижувалася, хоча і незначно: від 0,1 до 0,8% на рік. А починаючи з 2016-го вже зросла – на 3,4%, порівняно з попереднім роком. 2017-го на кінець третього кварталу показник збільшився на 2,7%. Однак порівняно з темпами, які Україна демонструвала на початку 2000-х, ми, можна сказати, тупцюємо на місці.

У різних галузях продуктивність праці зростає не однаково. Так, за підсумками 2016 року найбільшими темпами продуктивність праці зростала в будівництві (14,6%). Також високі показники були в операціях з нерухомістю (+7,3%), а також в сільському, лісовому і рибному господарстві (+6,5%). Найбільше падіння продемонстрували фінансова і страхова діяльність (-2,2%), охорона здоров’я і соціальна сфера (-2,1%), освіта (-0,8%).