Кабмін готує поправки до Трудового кодексу: українців чекають обід на 3 години і гнучкі графіки

Поки не прийнятий новий Трудовий кодекс, який Рада розглядає з перервами близько 10 років, Кабмін продовжує поліпшувати старий Кодекс Законів про працю (КЗпП) зразка 1971 року. Чергова пропозиція стосується узаконення гнучкого графіка робочого часу і віддаленої праці. Експерти ринку праці підтримують нововведення, але говорять і про можливі мінуси пише Сегодня.

Що пропонують

Мінсоцполітики оприлюднив законопроект, який легалізує сучасні методи роботи: дистанційну працю, гнучкий графік робочого часу, дозволяє працівникам самим планувати час, а також скасовує максимальну перерву на обід (зараз дозволено не більше 2 годин). Зараз працювати не в офісі і не від дзвінка до дзвінка можна тільки за погодженням з керівництвом приватної фірми, а в держструктурах такі методи не вітаються. Згідно із законом, документ обговорюватиметься місяць, а з урахуванням виборів до Ради в Мінсоцполітики сподіваються, що новий склад парламенту впорається восени. Прийняті зміни повинні набути чинності наступного дня після опублікування закону, тобто, цілком можливо, до кінця нинішнього року.

На думку заступника міністра Мінсоцполітики Миколи Шамбіра, зміни в КЗпП дозволять підвищити продуктивність праці, створити сприятливі умови для відпочинку та суміщення працівником трудових і сімейних обов’язків, сприяти зайнятості малозахищених категорій населення (інвалідів, неповнолітніх, людей похилого віку). А бізнесу це дасть конкурентні переваги на ринку праці у вигляді зниження плинності кадрів і витрат на оплату понаднормових годин роботи. Звісно, нововведення торкнеться не всіх: воно зручне для IT-фахівців, бухгалтерів, юристів, журналістів, але навряд чи можливо для сталеварів, шахтарів, будівельників, сфери сервісу (продавці, офіціанти) і т. д.

Експертиза

HR-фахівці підтримують нововведення.

«Варто привести застарілий КЗпП у відповідність з реаліями сучасності, – говорить начальник HR-відділу великого холдингу Вікторія Александренко. – У багатьох бізнес-структурах давно застосовується віддалена робота, і ставка робиться на кінцевий результат, а не відсижування в офісі 8 годин, незалежно від зайнятості. Це додасть прав працівникам, а й відповідальності теж, адже не кожен здатний продуктивно працювати поза колективом».

Також, за її словами, це важливо для батьків, які мають дітей школярів і дошкільнят: мама або батько зможуть відвести-привести дитину, проконтролювати виконання домашнього завдання і паралельно зробити роботу. Важлива і економія часу, грошей і сил на дорогу. А ось скасування обмеження часу на обід Александренко вважає незрозумілою: все одно більше години ніде на обід не виділяють.

Мінуси: не буде єдиної команди

Водночас в Мінсоцполітики визнають, що нові методи праці мають свої недоліки. Це витрати фірми на організацію віддаленої роботи та оплату IT-послуг, складність обліку зайнятості працівників і розподілу доручень між ними, особливо якщо робота термінова, потрібна узгодженість, а графіки зайнятості не збігаються. Також при відсутності жорсткого контролю очікувані зловживання з боку працівників, які стануть більше часу витрачати на особисті потреби на шкоду завданням. Через що можливий зрив термінів виконання робіт або зниження їх якості.

Вікторія Александренко впевнена, що повністю переводити співробітників на віддалений доступ і гнучкий графік недоцільно, 1-2 дні на тиждень всі повинні бути на робочому місці:

«Якщо хоча б місяць всі пропрацюють розрізнено, то колектив втратить згуртованість, командний дух, що може позначитися на креативності та якості виконання роботи».