Лельник – Червона гірка 5 травня: чого категорично не можна робити

5 травня у народі відзначається свято Лельник, напередодні Юр’єва дня. Ці дні називалися також Червоною гіркою, тому що місцем дії ставав пагорб, розташований неподалік від села. За переказами, заборонялося багато працювати та псувати стосунки з близькими людьми. Про це повідомляють ЗМІ.

На тому місці встановлювали невелику дерев’яну чи дернову лаву. На неї саджали найкрасивішу дівчину, яка й виконувала роль Лялі (Лелі).

Справа і зліва від дівчини на пагорбі на лаву вкладалися приношення. По одну сторону розміщувався коровай хліба, а з іншого боку знаходився глечик із молоком, сир, масло, яйце і сметана. Навколо лави розкладали сплетені вінки.

Дівчата водили хоровод навколо лави і співали обрядові пісні, в яких славили божество як годувальницю майбутнього врожаю. По ходу танцю і співу дівчина, що сиділа на лавці, одягала на своїх подруг вінки. Іноді після свята на пагорбі розпалювали багаття (олелию), навколо якого водили хороводи та співали пісні.

Для сучасної людини ім’я Лелі асоціюється з казкою Островського “Снігуронька“, де Лель представлений як прекрасний юнак, який грає на сопілці. У народних піснях Лель є персонажем жіночого роду — Леля, а основними учасниками були дівчата.

У весняній обрядовості повсюдно в усьому слов’янському світі широко застосовувалися різні магічні дії з яйцями. Протягом усієї весни відбувалося розфарбовування яєць — “писанок”, “крашанок” — і різні ігри з ними. Церковний пасхальний календар значною мірою затулив архаїчну сутність обрядів, пов’язаних з яйцями, але зміст розпису писанок веде нас у глибоку архаїку.

Тут є і небесні олені, і картини світу, і безліч стародавніх символів життя і родючості. В етнографічних музеях зберігаються тисячі писанок, які є найбільш масовою спадщиною язичницьких уявлень.

Яйця, як фарбовані, так і білі, відігравали важливу роль у весняній обрядовості: виїзд на першу оранку проводився “з сіллю, з хлібом, із білим яйцем”; яйце розбивали об голову коня або вола; яйце і печиво-хрест були обов’язковою приналежністю обрядів при посіві.

Нерідко яйця закопували в землю, катали по полю, засіяному житом. Яйця клали під ноги худобі при вигоні на юріїв день і лельник, клали у ворота хліва, щоб худоба переступила через них; з яйцями обходили худобу і дарували їх пастуху.

Аналогічні свята існують у багатьох народів Європи. В Італії відзначають примавіру — день першої зелені, в Греції ще з античних часів святкують у цей день повернення на землю Персефони, дочки богині родючості Деметри.