НАТО зариває голову в пісок: підсумки екстреного саміту Альянсу з Байденом

Місяць, як Росія напала на Україну. Місяць, як на нашій землі триває війна. І рівно за місяць, у четвер, 24 березня, лідери та прем’єри 30-ти країн членів НАТО зібралися на екстрений саміт у Брюсселі. Але ось у чому парадокс: чим далі від України на Захід, тим менше люди відчувають загрозу війни.

У Польщі та країнах Балтії її відчувають дуже сильно, бо розуміють, що вони наступні. Німеччина, яка отримує з Росії 55% всього газу, понад третину нафти та більше половини вугілля, вочевидь стала на бік грошей, а не збереження життів українців. Повне ембарго на купівлю російської нафти і газу, на думку Берліна, спричинить безробіття і гострий дефіцит пального в Німеччині, тому відмовлятися від кремлівських енергоносіїв там не будуть. Натомість президента Франції Еммануеля Макрона дуже бентежить голод в Африці, який може спричинити війна Росії проти України. Адже і ми, і Росія – основні постачальники зерна, олії та інших продуктів харчування.

Джо Байден, який теж приїхав до Брюсселю, закликав викинути Росію з G20 (але проти цього зокрема Китай), і не виключив надання України систем ППО. Проте США досі виступають проти надання Києву винищувачів. У ЄС вважають, що у війні Росії проти України все вирішиться у найближчі 15 днів. Путін іншої думки. За інформацією нашого Генштабу, він накачує російських військових думкою, що війну проти українців треба закінчити до 9 травня. І все частіше у високих західних кабінетах говорять про можливість застосування Росією хімічної, біологічної і навіть тактичної ядерної зброї.

ТСН.ua проаналізував рішення екстрених самітів НАТО, ЄС та “Великої сімки” (G7) у Брюсселі, куди завітав президент США Джо Байден.

Глибоке занепокоєння

Не дивлячись на численні запрошення української сторони, до Києва Джо Байден не завітає. Так, багато американських політиків та оглядачів скажуть, що не можна наражати американського президента на таку небезпеку, бо в Україні триває війна, тому про який візит Байдена взагалі може йтися.

Проте британський прем’єр Борис Джонсон та його ізраїльський колега Нафталі Беннет таку можливість якраз розглядають, поставивши перед своїми секретними службами завдання забезпечити безпеку візиту та прораховувати всі ризики.

Натомість у п’ятницю, 25 березня, Джо Байден їде до Польщі, де, за інформацією американських медіа, завітає до “прикордонного міста Жешув”, щоб побачитися з українськими біженцями, яких в Польщі вже понад 2 млн. Хоча прикордонним польським містом є якраз Перемишль, а не Жешув.

Чому Байден їде саме до Польщі? Бо, по-перше, саме ця країна прийняла найбільшу кількість українських біженців. В основному жінок і дітей, які втікали від війни. По-друге, саме на адресу Польщі, як і країн Балтії, з Москви зараз лунає найбільше загроз. Роздаючи численні інтерв’ю, російські дипломати не приховують, що Росія має підготовлений план нападу на окремі країни НАТО, а їхні брехливі пропагандисти у своїх телевізійних ток-шоу вже ділять Польщу, погрожуючи, як і що будуть бомбардувати.

Саме про це і говорили лідери 30-ти країн членів НАТО на екстреному саміті у четвер, 24 березня, в Брюсселі, де також відбулися саміти G7 та ЄС. На порядку денному було єдине просте питання: як стримати Путіна та відрізати його від ресурсів для продовження кривавої війни проти України? За словами Джо Байдена, в Кремлі дуже сподівалися на розкол у лавах західних союзників, проте цього не сталося, НАТО та ЄС єдині, як ніколи. Це дуже гарні слова, проте на практиці все зовсім інакше. Ні саміт Альянсу, ні G7 чи ЄС не ухвалили жодного вагомого рішення, крім висловлення глибокого занепокоєння.

Про рішення термінового саміту НАТО коротко:

• миротворців в Україну ніхто не відправить (це була пропозиція Польщі – ред.);
• небо над Україною не закриють;
• винищувачів, як і систем ППО та протикорабельних ракет, Україні ніхто не дає;
• Альянс відповість (проте невідомо як – ред.), якщо Росія використає проти України хімічну зброю.

Володимир Зеленський мав дуже потужну промову перед лідерами 30-ти країн членів НАТО, закликавши надати Україні лише 1% натівських літаків, 1% танків, систем залпового вогню та засобів протиповітряної оборони.

“Хіба можна вистояти у такій війні без цього? Тож коли це все нарешті буде, це дасть нам так само як і вам, 100% безпеки. А нам потрібен 1%”. А єдине, що я від вас вимагаю після такого місяця війни проти Росії – більше, прошу вас, ніколи не говоріть нам, що наша армія не відповідає стандартам НАТО”, – сказав Володимир Зеленський.

Скоріше це НАТО сьогодні не відповідає стандартам НАТО. Створений у 1949 році на противагу Москві, сьогодні Альянс боїться Росії, і Путін це відчуває. У західних столицях продовжують повторювати, що ключова роль НАТО – запобігти Третій світовій війні. Проте вона вже почалася.з Путіним, який йде дорогою Гітлера, це не спрацює. Він розуміє лише силу, а заяви “про діалог” і “мир у всьому світі” він сприймає як слабкість.

Енергетичний капкан

Наразі Захід припускається ще однієї суттєвої помилки, не ставлячи знак рівності між всіма росіянами та путінською верхівкою. Мовляв, не всі в Росії такі погані, є й хороші люди. Тому не треба сильно карати простих людей, які не можуть впливати на рішення політиків. Це помилкова стратегія, яка веде до глухого кута. Протягом 30 років росіяни самі зрощували путінський режим, потураючи його злочинам.

Як і помилкова стратегія Європи не запроваджувати повне ембарго на купівлю російської нафти і газу. Категорично проти цього виступають Німеччина та Угорщина. Будапешт навіть заборонив перевезення зброї для України своєю територією, за що його розкритикували багато європейських столиць.

Угорський прем’єр Віктор Орбан фактично грає за правилами Кремля, щоб зберегти дешеві ціни на російський газ за контрактом, який він підписав із Путіним восени минулого року. ТСН.ua вже писав, що це був ніж у спину України. Адже Будапешт уклав 15-річний контракт із “Газпромом” на закупівлю природного газу в обхід України, здебільшого через Сербію по “Турецькому потоку”.

За інформацією американського телеканалу CNN, що цитує радника Байдена з нацбезпеки Джейка Саллівана, питання зменшення залежності Європи від російських енергоносіїв було центральним у розмовах Байдена з європейськими колегами на саміті G7 та ЄС. Проте консенсусу союзники так і не досягли. Війна проти України обходиться Путіну до $2 млрд на день. Понад 50% доходів російського бюджету надходять саме від продажу нафти і газу. За умов, коли $350 млрд із $640 млрд золотовалютних резервів Росії заморожені, а США та ЄС ще й заборонили транзакції Центробанку, Фонду національного багатства та Мінфіну РФ у золоті, продовження війни проти України для Путіна стає вкрай проблематичним.

Напевно тому у середу, 23 березня, Путін заявив, що всі країни, які запровадили проти Росії санкції, будуть розплачуватися за російський газ у рублях. Для чого це робиться? Щоб в умовах санкцій, коли більшість золотовалютних резервів Росії в доларах, євро та ще й в золоті заморожені, зміцнити рубль і збільшити приплив валюти до країни. Адже Путін дав доручення розробити порядок проведення операцій із придбання рублів на внутрішньому ринку Росії покупцями російського газу.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн назвала це спробою обійти санкції, відкинувши саму ідею розрахунків за російський газ у рублях. До того ж, за словами багатьох європейських лідерів, вони отримують газ за фіксованими довготерміновими контрактами з “Газпромом”, де чітко визначена валюта розрахунків. І це не рублі. Хоча, не виключено, що Путін може зовсім перекрити газовий вентиль, щоб помститися Європі за санкції. Але це вже буде зовсім інший вимір війни з іншими санкціями та наслідками.