Новий закон про трансплантацію: що зміниться для українців
Щороку пересадки органів потребують тисячі українців. Проте кількість операцій можна перелічити на пальцях однієї руки. Що заважає допомогти таким людям в Україні?
Новий закон про трансплантацію знаходиться на доопрацюванні у Верховній Раді вже 2 роки. Перше читання він пройшов ще у 2016 році, нагадує Ранок у великому місті.
Згідно з законом, ухваленим ще у 1999 році, в Україні діє так звана “презумпція незгоди” – взяти органи в померлого для пересадки можна лише за згодою родичів.
Один українець, який помер здоровим, після смерті міг би продовжити життя щонайменше п’ятьом іншим людям, віддавши для пересадки своє серце, печінку, нирки та кишківник.
Тож після прийняття у другому читанні нового Закону Про трансплантацію кожен українець за життя зможе написати відповідну заяву та стати донором після смерті мозку.
Опитування показує, що понад 60% українців готові віддати свої органи для трансплантації після смерті.
Ще однією проблемою є відсутність в Україні єдиної бази донорів і реципієнтів.
Новий закон адаптує вітчизняну систему трансплантології до європейської. Весь процес пересадки органа від донора до реципієнта поділений на три етапи. За кожен із них відповідає окрема людина.
Аби весь процес відбувався злагоджено, необхідні спеціалісти – так звані, трансплант-координатори. В МОЗ обіцяють організувати підготовку таких спеціалістів.
Саму ж операцію-пересадку зможе зробити кожен кваліфікований хірург.
