Нульове декларування: кого це торкнеться і скільки потрібно заплатити
Петро Порошенко знову підняв тему нульового декларування в Україні.
“Потрібно дати можливість кожному українцю платити податки відповідно до закону, завести гроші в Україну, інвестувати їх в нашу економіку і почуватися вільним громадянином“, – заявив гарант.
У Раді лежить відразу кілька законів про податкову амністію, один з них вже два роки допрацьовується в комітетах.
“У роботі варіант, де декларування не стосується тих, хто зареєстрували свої активи в держреєстрах і тих, у кого готівка – до 1 млн грн ($ 38 тисяч). Але не відомо, чи залишиться ця умова в остаточному проекті”, – сказала “Сегодня” голова комітету з питань податкової політики Ніна Южаніна.
За її словами, іншим пропонують добровільно задекларувати “добро” і заплатити податок. Тим, чиє майно коштує до 25 млн грн ($ 950 тисяч), потрібно буде віддати 1%, від 25 до 50 млн – 2%, 50-75 млн – 3%, 75-100 млн – 4%, від 100 млн грн – 5%. Декларанти на два роки будуть звільнені від інших податків на накопичене. І, головне: закон захистить від будь-яких штрафів за приховування цих доходів раніше, хоча і не звільнить від покарання тих, чиї гроші отримані злочинним шляхом.
Ініціатор закону, нардеп Олександр Кірш, вказує, що поки обговорюються лише робочі версії:
“Відсоток повинен бути не маленьким, але і не великим, щоб не відлякати підприємців. Потрібно також продумати, як уникнути підвищеного декларування майна в розрахунку на майбутнє. Мовляв, потім заробимо, а поки оплатимо маленький податок”.
За словами депутата, тривають і торги на тему, з якої величини доходу починати декларувати. Проте Кірш впевнений, що закон ухвалять вже цього року:
“Без нього боротьба з тінізацією і корупцією не матиме сенсу, його точно винесуть на розгляд”.
Секретар комітету з питань протидії корупції Дмитро Добродомов вважає, що нульове декларування може вивести бізнес з “тіні”, але не виключає, що законом скористаються і нечесні.
“Чиновники, які крали роками, зможуть не приховувати награбоване, і ніхто з них не запитає”, – зазначає депута.
Економіст Віталій Кузьмін вказує на те, що податкова амністія – основа виведення з “тіні” накопиченого:
“У масштабах України йдеться про $ 30-100 млрд. Але “нулівку” не можна застосовувати до чиновників, які не зможуть пояснити походження свого стану. Одна справа – легалізація “сірих” коштів, зовсім інше – криміналу”.
Виконавчий директор Transparency International Україна Ярослав Юрчишин зазначає, що амністія допомогла б легалізації заробітків українців, які працюють за кордоном.
“Але після неї багато хто може втратити субсидії, не факт, що на це підуть”, – міркує експерт.
Він сумнівається, що амністію зможуть провести нинішні ДФС і НАПК.
“Вона повинна початися з реформи ДФС – оптимізації процедури сплати податків бізнесом, створення служби фінансових розслідувань. А ще – з перезавантаження НАПК, з залучення до їхнього керівництва професіоналів”, – упевнений Юрчишин.
Як у них: у Латвії – успіх, в Грузії – ні
Податкові амністії вже давно практикуються в усьому світі. Так, наприклад, в Латвії бізнесу дозволили показати реальне майно без наслідків в жовтні минулого року. Штрафи прибрали за умови, що підприємці все ж виплатять податкові борги до кінця 2019 року. Тільки за перших два тижні акції набігло близько двох тисяч декларацій, а декларанти виплатили податків на загальну суму в 1,7 млн євро.
У 2009-2010 рр. гріхи прощала і Італія. За цей час скарбниця країни збагатилася на більш як 100 млрд євро, незважаючи на те, що ухильники, які відкрилися, виплачували не тільки податок, але і штраф, хоч і за низькою ставкою (5-7%).
Досить незвично в 2000-х провів детінізацію Казахстан. Протягом одного місяця всі бажаючі, крім тих, хто мали тюремний строк, могли повністю легалізувати приховані ними доходи, за умови переведення їх на рахунки 19 банків країни. Жодних податків з цих сум не брали і пояснення їх походження не вимагали. Тоді ж знищили всі податкові декларації фізосіб за шість років, щоб казахи змогли побудувати податкові відносини з країною з чистого аркуша. За цей час до банків надійшло близько $ 500 млн, що перевищило прогноз на $ 200 млн.
А ось досвід Грузії 2005 року виявився невдалим. Тільки вісім осіб вивели з тіні свої капітали загальною сумою $ 35 тисяч, тоді як влада очікувала приплив в $ 4 млн.
Повним провалом обернулася податкова амністія і в Бельгії 2004-го. Тоді були оголошені типові умови: бельгійцям дозволили повернути з-за кордону капітали всього за 6-9% податку залежно від суми, обіцяючи нікого не карати. Однак, практично ніхто не відгукнувся на заклик – до казни надійшло тільки близько 1 млрд євро, або 6% від всієї запланованої суми.
У США в деяких штатах за останні 30 років провели близько 80 таких акцій. Тут влада теж обіцяла не карати нечесних бізнесменів, але зобов’язували сплачувати податки. Такі амністії приносили від $ 10 до $ 600 млн кожна.
