Оприлюднені нові сенсаційні рейтинги політиків і партій

19.03 14:13

З 5 по 21 лютого 2018 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) на замовлення клієнта провів всеукраїнське опитування громадської думки. Методом особистого інтерв’ю опитано 2043 респонденти, що мешкають у 110 населених пунктах усіх регіонів України (крім АР Крим) за 4-х ступеневою стохастичною вибіркою, що репрезентативна для населення України віком від 18 років.

У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою.

Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і за дизайн–ефекту 1,5) не перевищує: 3,3% для показників близьких до 50%, 2,8% — для показників близьких до 25%, 2,0% — для показників близьких до 10%, 1,4% — для показників близьких до 5%.

Головні результати:

За результатами опитування респондентів, якби парламентські вибори відбулися в кінці лютого 2018 року, до Верховної Ради пройшли б представники восьми політичних сил. Більшу підтримку, ніж інші партії, отримала б ВО «Батьківщина» (22,5% серед тих, хто збирається голосувати і визначився). Далі за рівнем підтримки йдуть Радикальна партія Олега Ляшка (13,7%), «Опозиційний блок» (12,4%), партія «За життя» (10,3%), «Громадянська позиція» (9,4%), «Блок Петра Порошенка» (6,6%), «Самопоміч» (6%) і ВО «Свобода» (5,8%).
За результатами опитування респондентів, якби вибори Президента України відбувалися в кінці лютого 2018 року, то в першому турі більше голосів, ніж інші кандидати (серед кандидатів у списку, переданих респонденту), отримала б Ю. Тимошенко (24,6% серед тих, хто збирається голосувати і визначився). Далі йдуть – О. Ляшко (15,5%), А. Гриценко (12,5%), П. Порошенко (9,8%), Ю. Бойко (9,7%) і В. Рабінович (9,5%).

Електоральні настрої населення щодо виборів до Верховної Ради

Якби вибори до Верховної Ради України відбувалися в кінці лютого, то з усіх громадян України віком від 18 років –

9,1% проголосували б за партію «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»,
5,6% – за Радикальну партію О. Ляшка,
5% – за партію «Опозиційний блок»,
4,2% – за партію «За життя»
3,8% – за партію «Громадянська позиція»,
2,7% – за партію «Блок Петра Порошенка»,
2,4% – за партію «Об’єднання «Самопоміч»,
2,3% – за партію «Всеукраїнське об’єднання «Свобода»,
1,3% – за партію «УКРОП»,
1% – за партію «Рух нових сил»,
0,7% – за Аграрну партію,
0,6% – за партію «Народний фронт»,
0,5% – за Соціалістичну партію,
за інші партії – загалом 1,4%,
5% – викреслили б усі партії, зіпсували б бюлетень,
16,7% – вирішили не брати участь у голосуванні,
37% – не визначилися, за кого голосувати,
0,9% – відмовилися відповідати на запитання.

Якщо розрахувати відсотки по відношенню до тих, хто визначився (власне, саме ці показники найближчі до можливих результатів виборів, якби вони проводилися в середині лютого), то отримаємо:

22,5% проголосували б за партію «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»,
13,7% – за Радикальну партію О. Ляшка,
12,4% – за партію «Опозиційний блок»,
10,3% – за партію «За життя»
9,4% – за партію «Громадянська позиція»,
6,6% – за партію «Блок Петра Порошенка»,
6% – за партію «Об’єднання «Самопоміч»,
5,8% – за партію «Всеукраїнське об’єднання «Свобода»,
3,1% – за партію «УКРОП»,
2,4% – за партію «Рух нових сил»,
1,7% – за Аграрну партію,
1,5% – за партію «Народний фронт»,
1,2% – за Соціалістичну партію,
за інші партії – загалом 3,4%,

В Таблиці нижче наводиться динаміка рейтингу партій протягом вересня 2017 року – лютого 2018 року. З вересня 2017 року до лютого 2018 року зросла підтримка партій ВО «Батьківщина» (з 16,3% до 22,5% серед респондентів, які збираються голосувати і визначилися зі своїм вибором), Радикальної партії Олега Ляшка (з 8,1% до 13,7%) і партії «Опозиційний блок» (з 8,1% до 12,4%). Водночас, з 12,2% до 6,6% знизилася підтримка партії «Блок Петра Порошенка», а також з 8,7% до 6% знизилася підтримка партії «Самопоміч». Рейтинг інших партій в цей період змінювався в межах статистичної похибки.

Динаміка рейтингу партій у вересні 2017 року – лютому 2018 року,

% серед респондентів, які збираються голосувати і визначилися зі своїм вибором

Електоральні настрої населення щодо виборів Президента України

Якби вибори Президента України відбувалися в кінці лютого, то з усіх громадян України віком від 18 років –

9,8% проголосували б за Юлію Тимошенко,
6,2% – за Олега Ляшка,
5% – за Анатолія Гриценка,
3,9% – за Петра Порошенка,
3,9% – за Юрія Бойка,
3,8% – за Вадима Рабіновича,
2% – за Андрія Садового,
1,7% – за Володимира Гройсмана,
1,5% – за Олега Тягнибока,
0,3% – за Арсенія Яценюка,
за інших кандидатів – загалом 1,9%,
5,5% – викреслили б усіх кандидатів, зіпсували б бюлетень,
15,2% – вирішили не брати участь у голосуванні,
38,3% – не визначилися, за кого голосувати,
1% – відмовилися відповідати на запитання.

24,6% проголосували б за Юлію Тимошенко,
15,5% – за Олега Ляшка,
12,5% – за Анатолія Гриценка,
9,8% – за Петра Порошенка,
9,7% – за Юрія Бойка,
9,5% – за Вадима Рабіновича,
4,9% – за Андрія Садового,
4,2% – за Володимира Гройсмана,
3,8% – за Олега Тягнибока,
0,6% – за Арсенія Яценюка,
за інших кандидатів – загалом 4,9%.

В Таблиці нижче наводиться динаміка рейтингу кандидатів протягом вересня 2017 року – лютого 2018 року. З вересня 2017 року до лютого 2018 року зросла підтримка Ю. Тимошенко (з 17,8% до 24,6% серед респондентів, які збираються голосувати і визначилися зі своїм вибором) і О. Ляшка (з 8,2% до 15,5%). Водночас, з 18,3% до 9,8% знизилася підтримка партії «Блок Петра Порошенка» і з 7,5% до 4,9% знизилася підтримка А. Садового. Рейтинг інших кандидатів в цей період змінювався в межах статистичної похибки.

Динаміка рейтингу кандидатів у вересні 2017 року – лютому 2018 року,

% серед респондентів, які збираються голосувати і визначилися зі своїм вибором

Думки жителів України щодо того, хто стане наступним Президентом

На запитання «Хто, на Вашу думку, стане наступним Президентом України?» відповіді респондентів розподілилися таким чином:

9,4% назвали Юлію Тимошенко,
8,2% – Петра Порошенка,
2,7% – Олега Ляшка,
2,4% – Вадима Рабіновича,
2,3% – Юрія Бойка,
1,9% – Анатолія Гриценка,
1,7% – Володимира Гройсмана,
0,8% – Андрія Садового,
0,8% – Олега Тягнибока,
0,3% – Арсенія Яценюка,
інші варіанти загалом назвали 0,8%,
65,6% – не визначилися зі своєю відповіддю,
3,2% – відмовилися відповідати.

Коментар експерта. В.Паніотто, гендиректор КМІС, професор НаУКМА

До тих пір, поки не пройшла реєстрація партій і кандидатів, будь-який список претендентів має право на існування, дуже часто політичні сили перевіряють електоральні можливості тих чи інших кандидатів навіть якщо вони ще не висловили своїх планів про участь у виборах. Тим часом, рейтинг того чи іншого кандидата залежить від того, скільки в списку кандидатів з того ж електорального поля, чим їх більше, тим менше рейтинг кожного з кандидатів. Наприклад, якщо в списку до питання «Хто, на Вашу думку, стане наступним Президентом України?» не було б Гройсмана і з 1.7% голосів, отриманих Гройсманом, 1.3% перейшли б до Порошенка, то він би в отриманих результатах виявився на першому, а не на другому місці. Тому зараз, до реєстрації списків кандидатів, всі отримані дані про рейтинги умовні і залежать від списку, запропонованого респондентам.

Детальніше дивіться на офіційному сайті Київсього міжнародного інституту соціології (КМІС)

Джерело: Київський міжнародний інститут соціології

Залиште свій коментар