Партнер Зеленського: Закон про мову потрібно скасувати, квоти переглянути, а з Путіним домовитися
Співвласник “Кварталу 95” Борис Шефір, співавтор передвиборної програми президента України Володимира Зеленського, вважає, що попередня влада була зацікавлена у війні, з президентом РФ можна домовитися, квоти треба міняти, а закон про мову скасувати.
Про це він заявив в інтерв’ю Детектор медіа.
Партнер Зеленського і співвласник “Кварталу 95”, якому президент передав свою частину власності в компанії, вважає, що політика українізації завдала удару по телерадіовиробництву.
“Довго пояснювати, але найбільший удар політика українізації завдала телерадіовиробництву. У Росії тисячі кінотеатрів, окрім Росії є Казахстан, Білорусь, всі пострадянські країни”, – нарікає Шефір.
“Якби нам всередині України дозволили створювати російською, ми б могли торгувати з Росією цією продукцією. Заборони – це штучна і бридка штука. Цю війну, яку розв’язали політики, сподіваюся, сьогоднішні політики закінчать. Моє ставлення до війни таке, що я розумію – її затіяли, щоб підзаробити грошенят і з того, і з іншого боку. Всі заробили, тільки нас розорили з вами”, – заявив він.
Брат першого помічника президента також вважає, що введення квот на мови в ефірі суперечить Конституції, де йдеться про гарантії вільного розвитку і захисту російської та інших мов нацменшин України.
“Квоти – це не розвиток, це придушення мови. Звичайно, українську мову треба підтримувати і розвивати. Але не шляхом квотування, а, наприклад, якимись преференціями, наприклад, в оподаткуванні. Українська мова повинна стати модною. А виробництво українською – комерційно привабливим”, – стверджує Шефір.
На його думку, для підтримки української мови виробництво україномовних фільмів досить просто звільнити від податків і знизити частку заробітку кінотеатрів на прокаті таких фільмів. Тоді, за його словами, вартість виробництва такого фільму знизиться майже вдвічі.
Такої ж точки зору він дотримується і в питанні книговидавництва.
Шефір вважає, що саме такою буде політика Зеленського в цій сфері.
“Я очікую перегляду квот. 90% – це багато. Закон про мову потрібно скасувати і прийняти нормальний закон. Це перший крок для скасування війни”, – розповів Шефір про свої очікування від нового президента.
При цьому він розповів, що за український серіал українські телеканали готові платити від 20 тис. до 50 тис дол., а російський канал платить 200 тисяч. Таким чином, чи зможе скасування квот і політика преференцій зробити виробництво україномовних фільмів більш вигідним, залишається під питанням.
Відповідаючи на питання про те, що орієнтуючись на російський ринок, українські виробники створюють контент в інтересах РФ, держави-агресора, Шефір відповів: “Ми виробляємо в своїх інтересах. Ми на них заробляємо”. Він додав, що нібито ці гроші приходять в країну і з них платяться податки.
“Політика повинна піти і не заважати бізнесу. А то навіть нам довелося туди піти”, – заявив партнер Зеленського.
Він розповів, що був у політиці і пішов. Шефір пояснив, що він брав участь у складанні передвиборної програми Зеленського і допомагав промови писати.
Шефір також упевнений, що після зміни влади війна на сході вщухне сама собою.
“У нас в передвиборчій програмі написано, що якщо прибрати людей, матеріально зацікавлених у війні, вона закінчиться”, – заявив він, маючи на увазі екс-президента Петра Порошенка.
При цьому він вважає, що з президентом РФ можна домовитися.
“Їм що, подобається воювати? Ви думаєте, Путін – маніяк, який любить постріляти в живих людей? Він що, псих? Він розумна людина. Так, у нього імперські амбіції. Але можна ж домовитися. А якщо ні, то будемо оголошувати справжню війну. А то що це таке: однією рукою воюємо, а іншою рукою торгуємо? Дуже важливо бажання хоча б одного боку, інакше для миру немає перспектив”, – заявив Шефір.
При цьому Шефір відповів ствердно на питання, чи може хтось із “Кватралу” увійти до Нацради з питань телерадіомовлення.
“Я можу. Там же не треба постійно працювати. Але я можу приходити на засідання один раз на тиждень. Я готовий до цього”, – заявив він, але відзначив, що не піде, якщо потрібно буде теж відмовитися від бізнесу.