Польща змінила правила для заробітчан: чим це загрожує Україні та як зміниться ситуація у 2022 році

Україна посідає 8-е місце у світі за кількістю громадян, які виїжджають на роботу за кордон, йдеться у звіті Міжнародної організації з міграції (World Migration Report 2022). Наш показник – 5,5-6 млн людей. Найпопулярнішою залишається Польща, яку обрали понад 1,5 млн українців.

Чи зміняться ці показники у 2022 році та які фактори впливатимуть на трудову міграцію протягом року – дізнавався OBOZREVATEL.

Куди та чому виїжджають українці?

Основною причиною трудової міграції є економічна ситуація в країні. Чим вищий розрив у рівні життя між державою та країнами-сусідами, тим більше громадян цієї держави намагаються виїхати на роботу за кордон.

Додатковим чинником впливу є також міграційна політика країн, що приймають. Якщо вони відчувають дефіцит робочих рук і полегшують працевлаштування іноземців – це також дає додатковий поштовх до трудової міграції.

Збіг цих двох факторів і вплинув на популярність серед українських трудових мігрантів у сусідній Польщі. Якщо у нас за минулий рік середня зарплата досягла 14,2 тис. грн, а її зростання приблизно покрило показники інфляції, то заробітки в Польщі в рази вищі.

Також зараз змінюється і міграційна політика Польщі. Наприкінці 2021 року польський сейм вніс поправки до законів та спростив трудовим мігрантам перебування та працевлаштування в країні.

“Якщо раніше польські роботодавці відчували ризики у працевлаштуванні українських працівників на короткий термін, адже далі їм потрібно було оновлювати дозвіл на роботу та перебування в країні, нові положення надають великі можливості як для роботодавців, так і для іноземних працівників”, – зазначають у grc.ua.

Президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник водночас наголошує, що українці, які їдуть працювати за кордон, намагаються заробити більше грошей у якомога коротший термін. Тому, ймовірно, багато хто віддав би перевагу роботі в Німеччині, де рівень зарплат ще вищий. Але там міграційна політика не така сприятлива.

Також українці виїжджають на роботу і до інших країн близького зарубіжжя – Чехія, Словаччина, Угорщина, країни Балтії. Але у них кількість населення в рази менша, ніж у Польщі, відповідно, вони приймають і менше робітників.

Тому лідером із прийому українських трудових мігрантів 2022-го так і залишиться Польща. В інші країни українці теж хочуть їхати, але можливості обмежуватиме міграційна політика.

Чим небезпечний відтік робочих рук?

За словами Воскобойника, міграція має і позитивний вплив, адже виїзд за кордон дозволяє людям, які не можуть знайти себе у трудових відносинах в Україні, все-таки заробляти гроші, а не котитися вниз соціальними сходами.

“Від’їзд людей рятує їх від негативних наслідків нинішньої соціально-економічної ситуації, яка існує в країні”, – каже експерт. Для самої економіки трудова міграція, як явище, приносить додаткові грошові вливання, але водночас і обмежує вільний трудовий ресурс.

За словами завідувача відділу міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України Олексія Позняка, головна проблема міграції навіть не в масштабах, а у структурі міграційних потоків.

“В останні роки серед трудових мігрантів зростає частка кваліфікованих працівників. Відповідно, підприємці в Україні стикаються з проблемою набору працівників, які мають відповідну кваліфікацію. Є нестача працівників за окремими спеціальностями. Якщо ж трудова міграція переходить у постійну форму, це погіршує співвідношення між контингентами, які є виробниками та бенефіціарами системи соціального захисту. Іншими словами, працівникам потрібно годувати більше пенсіонерів. Це не сприяє ефективності зайнятості та посилює навантаження на робітників”, – каже експерт.

Як скоротити відтік кадрів?

Щоб скоротити трудову міграцію, державі необхідно працювати над покращенням економічної ситуації загалом. Простими словами, якщо люди зможуть заробити вдома приблизно стільки ж грошей, як у Польщі чи Чехії, їхати кудись просто не буде сенсу. Виростити економіку одномоментно, або за рік-два, практично неможливо. Це тривалий шлях.

Але, як розповідає Позняк, є й інші фактори, які можуть допомогти частково скоригувати масштаби міграції: “Наприклад, покращення бізнес-клімату також може сприяти зменшенню масштабів міграції. Частина людей замість від’їзду може зайнятися підприємницькою діяльністю. Але це можливо лише у разі довіри до влади та впевненості в системі”.

Чи зросте рівень міграції 2022-го?

Експерти погоджуються, що трудова міграція 2022-го може залишитися на тому ж рівні, що й 2021-го. Адже поки що передумов для її суттєвого зростання чи падіння – немає.

“Якщо не почнеться масована агресія з боку РФ у бік нашої країни, то обсяги трудової міграції та міграції взагалі залишаться на тому ж рівні, що й раніше, – каже Воскобойник. – В Україні вже сформувався прошарок населення, від 13 до 16%, які залучені до трудової міграції. Більшість українців нікуди їхати не збираються”.

Крім того, за словами Воскобойника, в Україні дуже швидко старіє населення та скорочується його кількість. Тому хоча у відсотковому співвідношенні трудова міграція, ймовірно, залишиться на рівні минулих років, кількість людей, які перетинатимуть кордон і їхатиму на роботу, поступово падатиме.

Позняк зазначає, якщо економічну ситуацію вдасться поліпшити, масштаби короткострокових поїздок можуть навіть зменшитися. Але якщо економічна ситуація різко погіршиться, можна чекати на черговий сплеск міграції.

Загалом, якщо ситуація в країні залишатиметься стабільною, негативних міграційних тенденцій експерти поки що не очікують. Але й факторів, які могли б утримати в країні працівників, налаштованих на міграцію, також немає.

Впровадження на початку минулого року урядової ініціативи з реінтеграції працівників в українську економіку, згідно з якою ті, хто повернувся в Україну, можуть отримати від держави 5000 євро на започаткування бізнесу, не дало очікуваних результатів. Тому, якщо ми хочемо, щоб українці працювали вдома, потрібно впроваджувати більш комплексну політику щодо їхнього повернення та розпочати із внутрішньоекономічної ситуації.