Порошенко програв через те, що його політтехнологи “відстали від життя”, – експерт

Першою помилкою штабу, на думку політологів, була спроба загнати людей у рамки вибору «Путін – не Путін».

«Тільки я або Путін – це було верхом неповаги до громадян. Мені важко зрозуміти, чому на п’ятому році війни була вибрана модель страху. Тут уже хай відповідає той, хто це розробляв. Однак очевидно, що страх програв радості. Дивно, що штаб не використав тезу про спокій. Спокій проти радості — була б зовсім інша концепція», — говорить Ярослав Макітра, керівник політичних програм Центру соціальних технологій «Соціополіс».

Політтехнологи Порошенка зробили класичну ставку на роз’єднання, тоді як затребуваною в суспільстві стала єдність.

«Тезу “Армія! Мова! Віра!” не підтримувала велика частина населення, дуже велика — як роз’єднувальний фактор. Зеленський просував тезу на об’єднання. На противагу узурпації націоналістичного електорату, Зеленський показав, що можна говорити людям те, що вони хочуть чути. Він казав речі, які не можна однозначно трактувати — і виборці його міфологізували. Кожен бачив у ньому різне: хто — прибічника Росії, хто — прибічника НАТО, хто — прибічника закону про українську мову як єдину державну, хто — захисника російської. Його заяви були контраверсійними, але кожен виборець міг бачити в Зеленському частинку себе», — говорить Сергій Биков, політконсультант, голова Аналітичного центру «Інполіт».

На його думку, якщо український політикум захоче підірвати рейтинг Зеленського, йому дадуть призначити новий уряд. Імовірно, що в складі нового Кабміну збереже своє місце Арсен Аваков, що вдарить по іміджу Зеленського.

Експерти відзначають, що Порошенко в ході кампанії прийняв на себе весь негатив, який призначався владі загалом, і це не могло не вплинути на його рейтинг.

Ідеологічна кампанія Порошенка з апелюванням до патріотичних гасел посилила його шанси на Заході, але стала бар’єром для здобуття голосів Сходу та Півдня.

«Більшість кандидатів у цій кампанії робили ставку на ідеологічну складову, а виграв той, у кого ідеології не було як такої. Меседжі Порошенка були схожі на ті, які спрацювали в 2004 та 2014 роках, але за цей час політична нація пройшла етап трансформації. Я взагалі не думаю, що Порошенко вийшов у другий тур завдяки патріотичній риториці — на цьому полі грало багато кандидатів. Радше це сталося завдяки роботі його регіональної структури штабів», — говорить Ігор Рейтерович, керівник політико-правових програм ГО «Український Центр суспільного розвитку».

Водночас, на думку політологів, ефект забезпечили саме агітатори, а не традиційний для будь-якого з попередніх президентів адмінресурс. Глави областей тієї підтримки, яку обіцяли, не забезпечили. Хтось іще до першого туру і появи Зеленського вже бачив президентом Тимошенко, а частина переоцінила власні можливості.

«Традиційний адмінресурс, по суті, виявився обнуленим. Ні мер Харкова Кернес, ні інші посадовці, які переконували, що раз вони популярні, то паровозом витягнуть рейтинг, цього не дали. Судячи з того, що Ковальчук не з’явився, мабуть, потрапив в опалу. Схоже, що все ж таки спрацювали славнозвісні “сітки”, а не вертикаль обласних адміністрацій», — говорить керівник Центру «Третій сектор» Андрій Золотарьов.

Разом із тим, експерти кажуть, якщо Порошенко проаналізує помилки, в нього є великі шанси на перемогу в парламентській кампанії.

«Навчитися можна із програшу, а не з перемоги. Після куражу, який зробив цю кампанію, наступним трендом буде повернення до ідеології. Але без оргструктур це не спрацює. Це в Україні робота агітаторів дискредитована, але в західних державах вона працює, і часто для самих агітаторів є трампліном у кар’єрі. Насправді ідеологічну складову виборцям треба пояснювати, польова робота має бути», — говорить Валерій Димов, політолог, директор Центру суспільно-інформаційних технологій «Форум».

Залиште свій коментар