“Сердечні справи” в Інституті серця. Хто і як заробляє на інфарктах в Україні

Сьогодні Рахункова палата “видала” звіт щодо аудиту Національного Інституту серця, яким керує кардіохірург Борис Тодуров.

Висновок вражає: у всіх “проблемах” інституту винні всі, окрім керівництва закладу.

Звісно, після обрання нового складу Рахункової палати дива і об’єктивності державних аудитів не варто було чекати.

Її очолив депутат від БПП Валерій Пацкан, який до того брав на поруки директора Львівського бронетанкового заводу, якого НАБУ звинувачує в тому, що ставив старі, іноді непрацюючі двигуни на танки по ціні нових.

“Оновлена” Рахункова палата заявила, що система електронних торгів ProZorro гірше справляється з держзакупівлями, ніж колишня корумпована Тендерна палата. Причина – раніше програма знаходилася на хостингу Амазону.

Більшість публічних звинувачень на адресу клініки та її керівника Бориса Тодурова, про які писали і журналісти-розслідувачі, і громадські активісти, просто не досліджувалися Рахунковою. Мовляв, закупівля ліків у декілька разів дорожче інших лікарень чи платні послуги в лікарні – це не питання Рахункової.

Чи варто вже говорити про те, що конфлікт інтересів, коли вся сім’я Тодурова та її бізнес-партнери працюють чи отримують державні підряди від Інституту, також не зацікавила аудиторів?

Натомість аудитори написали, що керівник Національного інституту серця Борис Тодуров не може правильно розрахувати кількість препаратів чи стентів, необхідних для замовлення, оскільки МОЗ “не розробив методики розрахунку” потреби, який він міг би використовувати.

Зате підтримують Тодурова, якого запрошують на засідання комітету, а швидкі з клініки, що розташовані на території його Інституту та пов’язана з його бізнес-партнерами, приїжджають на мітинги проти медреформи.

Закупівлі Інституту серця

За останні 2,5 роки Інститут серця уклав угоди на 349,1 млн. грн., з них 73 на закупівлю ліків (фармацевтичні препарати).

Керує тендерним комітетом головного кардіологічного закладу Шевченко Віктор Олександрович, лікар-кардіохірург і колишній бізнес-партнер дружини керівника Інституту серця Бориса Тодурова – Олени.

Раніше вони були співвласниками ТОВ “Агапіт” – компанії, зареєстрованої на території ще однієї держустанови – Інституту Шалімова (вул. Героїв Севастополя, 30).

Після публікації цієї інформації в ЗМІ дружина Тодурова продала свою третину власності компанії за 3000 грн, тому її чоловікові навіть не довелося це декларувати.

Закупівля “у своїх” – поширена практика в Інституті серця.

Наприклад, фірма “Профі Ко”, засновником якої був раніше Анатолій Іванюк, зять Тодурова, виграла в Інтитуті тендерів на 7,5 млн за останні кілька років.

Після публікації інформації, що компанію заснував зять, його швиденько прибрали із засновників, як і дружину в попередньому випадку, але компанія все одно продовжує справно вигравати тендери в інституті.

7,5 млн. з 8, виграних компанією на державних тендерах, припадають саме на Інститут серця.

Анатолій Іванюк разом з дружиною, по сумісництву – дочкою Тодурова, є засновником благодійного фонду “Серце на долоні”, президентом якої є сам Тодуров, і який розташований на території самого Інституту.

Після гучних скандалів на початку минулого року навколо закупівель Інститутом ліків за вдвічі завищеними цінами нічого не змінилося.

Наприклад, препарат “Маніт”, який закуповують більшість лікарень, Інститут серця минулого року закупив по 48 грн, а Вінницька лікарня по 26.

І там, і там один виробник “Юрія-Фарм”, і там, і там один постачальник “Медичний центр М.Т.К.”, зареєстрований за однією адресою з компанією-виробником і завжди заходить на тендери з їх продукцією.

Вінницька лікарня замовила в 30 разів менше розчину, а саме – 130 пляшок, у той час як “Інститут серця” купив 4111.

Чи препарат “Лінезолід“: Інститут серця закупив його по 640 гривень, а Харківська обласна дитяча лікарня – в півтора рази дешевше, по 427 грн. В обидвох випадках –  український виробник.

Буквально на днях Інститут серця знову закупив ліки і знову дорожче.

Наприклад, лише на одному шприці з препаратом  Гадобутрол Інститут серця переплатив майже 80 грн. Інститут Серця закупив цей препарат по 553,48 грн, а Національний інститут раку по 474,27 грн.

Половина грошей, витрачених Інститутом серця на ліки за останні 2,5 роки, поки існує “Прозорро”, пішла, як і раніше, на компанії-дистриб’ютори “Галафарм” та “Людмила-фарм“. Вони виграли тендерів на 46,9 млн з 73, витрачених на ліки Інститутом серця.

Як пишуть журналісти-розслідувачі, компанії “Галафарм” та “Людмила-фарм” є головними постачальниками медпрепаратів для Інституту серця. Вони ж виграють і більшість тендерів через допорогові закупівлі.

За висновками журналістів “Наші гроші”, обидві компанії належать до орбіти однієї сім’ї – Людмили Миронової та її брата Костянтина Грошева.

Операції для “платоспроможних”

В Інститут серця відправляють лише тих пацієнтів, які “можуть собі дозволити” таку безкоштовну медицину.

Якщо в інші клініки 30% пацієнтів надходять з гострим інфарктом вночі, то в Інституті серця ця цифра менше 10%.

90% пацієнтів були госпіталізовані в робочий час, тобто, можна з високою ймовірністю припустити, що їм робили планові операції.

Це свідчить про те, що пацієнтів, які можуть і доби не прожити без стентування, швидкі везли в інші клініки.

Натомість в Інституті серця оперували тих, хто стоїть в чергу на “планову” операцію.

Звичайно, пацієнтів не можна розділяти на “планових” та “позапланових”, але держпрограма зі стентування в рамках обмежених бюджетів розрахована на людей, яких потрібно рятувати негайно, які без стенту не проживуть і дня.

Але таких в Інституті серця ще менше – лише 2%. Саме такій кількості пацієнтів, відповідно до результатів перевірки Міністерством охорони здоров’я Інституту серця, робили операції в перші 2 години з моменту виникнення симптомів.

В інших держлікарнях 20-40% пацієнтів оперують впродовж 2-4 годин.

Тобто майже всі стенти, закуплені державою для пацієнтів з гострим інфарктом, були поставлені іншим людям, які чекали своєї черги.

Підтверджує це і сам Борис Тодуров в своєму інтерв’ю одному з видань: “Поставки були, але для нашого закладу це крапля в морі. Особливого прогресу ми не побачили.

Посудіть самі: покриті медичні стенти ми використали у перші два тижні після поставок. Ось буквально вчора поставили пацієнту останній із запасів. На них була величезна черга“, – говорить кардіохірург.

Крапля в морі зросла втричі після того, як стенти почали закуповувати міжнародні організації. Якщо в 2015 році в Інститут серця закупили 950 стентів, то в 2016 році – 3025.

Нецільове використання приміщень Інституту серця або тітушки в дитячих ліжечках

“Забула” Рахункова перевірити і цільове використання приміщень Інституту.

Нікого з ревізорів не зацікавило, чому в дитячому відділенні Інституту в кімнаті, розрахованій на двох дітей, офіційно перебував “на лікарняному”, а вірніше переховувався, Юрій Крисін, співучасник убивства журналіста В’ячеслава Веремія у лютому 2014 року під час подій Революції Гідності.

Державний підряд для “своїх”

На території Інституту серця працює компанія “Альфа Медика”, приватна реабілітаційна клініка, яка вже багато років орендує приміщення в Інституті.

Її спеціалізація – надання послуг з реабілітації хворих.

Але крім реабілітації, ця компанія широко “продає” послуги короноангіографії та стентування регіональним держклінікам. І не тільки вона,  але й її компанія-клон – компанія “Альфа-Медика” (яка пишеться через дефіс).

І там, і там один директор – Олеся Комісаренко, а в бенефіціарах – Герасимчук Ігор Петрович. Співвласником компанії-клону “Альфа-Медика”, крім Герасимчука Ігоря Петровича, є Берко Юрій Антонович.

Берко має спільний бізнес з дружиною нардепа Андрія Деркача Оксаною Тереховою – компанія ТОВ “Валентин плюс”, разом з іншим помічником Деркача Ковальчуком Д.В.

У декларації Деркача немає жодної згадки про цю підприємницьку діяльність успішної дружини.

Фаворитом державних замовлень є інша компанія, яку журналісти пов’язуютьз Тодуровим – ТОВ “Укрмедексперт”.

За останні 2,5 роки компанія виграла на державних тендерах 166 млн грн.

Колишній контролер фірми Людмила Василевська була керівником відділу інтернет-продажів фірми ТК “Домашній текстиль”, якою керує Алла Тодурова – колишня дружина брата Бориса Тодурова, хірурга Івана Тодурова.

Однак після оприлюднення цієї інформації фото Василевської прибрали з сайту.

Крім того, як повідомляли “Наші гроші”, Людмила Василевська разом із Марією Святенко оформлювала проект землеустрою для маєтку Тодурових.

Після оприлюднення цієї інформації в ЗМІ, як і всі попередні рази, людей, пов’язаних з Тодуровим, а в цьому випадку Людмилу Василевську – вивели з власників компанії.

Отже, на всі ці зв’язки, відповідальність за сотні мільйони державних замовлень і захмарні ціни в тендерах на ліки Рахункова закрила очі, натомість перевірила “методики розрахунків” і зауважила, що “МОЗ не сприяє” проведенню трансплантацій в Інституті.

І це в той час, коли бюджет Інституту серця лише на 2018 рік склав більше 100 мільйонів гривень.