Що треба знати батькам школярів до 1 вересня

Що треба знати батькам школярів до 1 вересня

БЛАГОДІЙНА ТА НЕ ДУЖЕ ДОПОМОГА ШКОЛІ

Скільки вже проговорено, але навіть банкіри, економісти, адвокати, юристи, потрапляючи ввечері на батьківські збори, як зомбі дістають гаманці та віддають гроші.

Лише вранці настає усвідомлення, але грошей вже немає.



Благодійність у школі можлива за кількох умов: гроші у школі здавати чи збирати заборонено, вчителі можуть понести відповідальність (від догани до звільнення за систематичність), всі внески мають бути у безготівковому вигляді, здійснені особисто благодійником, у сумі, яку ви самі собі визначите.

Немає поняття рекомендованого благодійного внеску.



Благодійність – це ваше рішення!

Це нормально, коли ви не хочете бути благодійником, або коли вважаєте за необхідним спитати, на що кошти збирають, або поцікавитись, як їх витрачають.

Ненормально вважати школу платною камерою схову терміном на 12 років.

Щодо звітності: звітність має бути на сайті школи або управління освіти або на стенді в холі.

Раджу ознайомитись всіх зі статтею 30 закону “Про освіту” – там є вичерпний перелік інформації, яку школа зобов’язана оприлюднювати.



Кожна школа в України має свій спецрахунок, в управлінні освіти, для цілей благодійності.

Якщо батьки ініціюють питання збору коштів – саме цим рахунком можна скористатись, але на сьогодні є вдалі приклади, коли громада батьків активно використовує цей інструмент.



Саме особиста сплата коштів дасть вам можливість контролювати ваші внески, ваша квитанція – це документ про здійснену фінансову допомогу.

Можливість сплачувати на рахунок створеного батьками учнів школи благодійного фонду або громадського об’єднання – з метою допомоги закладу освіти (як правило, таку мету прописують у Статуті організації, БФ або ГО є неприбутковими організаціями) – теж варіант допомоги у законний спосіб.

Є краудфандингові платформи для збору коштів – тут ваша ідея може зібрати прихильників та благодійників хоч з усього світу – просувайте, переконуйте та дійте.

Участь у громадському бюджеті участі – це можливість завдяки голосуванню громади брати участь щодо розподілу бюджетних коштів та залучити під цільовий проект на школу.

Батьки в школі, де вчиться моя дитина, так виграли вже три проекти та залучили більш як 1 млн гривень на школу.

Це ще й хороша можливість об’єднати громаду, налагодити партнерські стосунки між адміністрацією школи та батьками.

ДОДАТКОВІ ДРУКОВАНІ ЗОШИТИ, ПІДРУЧНИКИ

Лист МОН від 3 липня 2018 року №1/9-415 вказує, що у 2018/2019 навчальному році “Використання навчальних посібників, зошитів з друкованою основою, що доповнюють зміст підручників, утворюють разом з ними навчальні комплекти, є необов’язковим і може мати місце в освітньому процесі лише за умови дидактичної доцільності навчальних видань для реалізації нових підходів у роботі з учнями, дотримання вимог щодо уникнення перевантаження учнів та добровільної згоди усіх батьків учнів класу на фінансове забезпечення”.

Зовсім нещодавно про це сказала і міністр освіти Лілія Гриневич: “Я хотіла б попередити батьків, що ви зовсім не зобов’язані, наприклад, купувати якісь додаткові друковані зошити, якщо вам кажуть за це платити.

Можна і в звичайному зошиті писати. Головне, щоб був підручник або роздатковий матеріал від вчителя.

Йдеться про те, що дуже часто навколо навчання в школі крутяться різні бізнеси. І ці пропозиції – і те купити, і те, і те –дуже часто якраз стимульовані зовні для того, щоб заробляти гроші. Тому до цього потрібно ставитися дуже критично”.

Тут не треба багато пояснювати чи дискутувати – шкільна адміністрація має усвідомити, що тиснути на батьків. чи зобов’язувати, як це деяким вдавалось робити впродовж останніх 27 років – не вийде.

Батьки знають – придбання додаткових зошитів, посібників і таке інше – їх право, а не обов’язок.

Щоденників, які часто нав’язують у школах, мовляв – це обов’язково – це теж стосується.

ЧЕРВОНА РУЧКА, ДОМАШНІ ЗАВДАННЯ, ТА ІНШІ КОРИСНІ ЗНАННЯ

У 2016 році МОН у листі щодо організації навчально-виховного процесу у початковій школі (Додаток до наказу МОН від 19 серпня 2016 року №1009 “Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи”) рекомендувало зміни, які у деяких школах сприняли революційними.

У світі це норма і скоріше відсутність розуміння таких простих речей та відсутність у школах, викликала здивування. Отже:

Не рекомендують користуватися червоною ручкою при перевірці письмових робіт в адаптаційному періоді (1 клас). Колір ручки для виставлення оцінок в зошитах і щоденниках вчитель може вибирати самостійно.

Немає оцінювання за 12-ти бальною системою у першому класі з усіх предметів.

Немає оцінювання за 12-ти бальною системою у 2-4 класах з предметів інваріантної складової: “Інформатика”, “Музичне мистецтво”, “Образотворче мистецтво”, інтегрованого курсу “Мистецтво”, “Основи здоров’я”, “Фізична культура”, “Я у світі” та “Трудове навчання”.

Немає оцінювання за 12-ти бальною сстемою у 1-4 класах з усіх предметів варіативної складової.

Тривалість уроків у закладах освіти становить:

у перших класах – 35 хвилин
у других-четвертих класах – 40 хвилин
у п’ятих-одинадцятих класах – 45 хвилин.
Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12-бальною шкалою: з предметів інваріантної складової освітніх галузей: “Мови і літератури (мовний і літературний компоненти)”, “Математика”, “Природознавство”.

Недопустимою є заміна оцінок іншими зовнішніми атрибутами (зірочками, квіточками, прапорцями тощо).

Результати оцінювання навчальних досягнень учнів є конфіденційною інформацією, доступною лише для дитини та її батьків (або осіб, що їх замінюють).

Домашні завдання не повинні задавати на вихідні, святкові та канікулярні дні (канікули), а їх обсяг обмежено:

у перших класах домашніх завдань не повинно бути зовсім
у 2 класі – не більше, ніж дитина може виконати самостійно за 45 хвилин
у 3 класі – за 1 годину 10 хвилин
у 4 класі – за 1 годину 30 хвилин.
Оцінювання у початковій школі відбуватиметься з цього року по-новому, зразок Свідоцтва досягнень (замість звичного нам всім табелю) можна переглянути тут.

МОБІЛЬНИЙ ТЕЛЕФОН

У 2014 році (Наказ № 910 від 07 серпня 2014) МОН скасувало наказ про заборону користуватись у школах мобільним телефоном.

Мені сподобалась формулювання та мета, з якою це було зроблено, але, на жаль, реалізація мети поширення використання інформаційно-комунікаційних технологій під час навчально-виховного процесу в загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах досі дуже повільний процес.

Репозитарій PDF версій підручників: корисний лінк для батьків.

ШКІЛЬНА ФОРМА

Школа не може зобов’язати батьків купувати шкільну форму, тим паче певного виробника.

Батьки SOS розробили заяву відмову від шкільної форми (заява у додаках), батьки можуть роздрукувати і віднести до закладу освіти.

ЗРАЗОК ЗАЯВИ

Важливо пам’ятати, що відрахувати зі школи, знизити оцінки, публічно принизити дитину тощо – такого не має існувати у школі.

Наказ МОН “Про вжиття додаткових заходів щодо профілактики та запобігання жорстокому поводженню з дітьми” від 25 грудня 2006 року № 84 та дисциплінарні стягнення або звільнення ніхто не скасовував.

Тому раджу закладам освіти скористатись плакатом, яки ми розробили щодо зовнішнього вигляду школяра, задля уникнення конфліктів та налагодження нормальних відносин.

ПЕДАГОГІЧНА ЕТИКА

Процитую наказ Міносвіти “Про вжиття додаткових заходів щодо профілактики та запобігання жорстокому поводженню з дітьми” від 25 грудня 2006 року № 844. Там наголошується на тому, що жорстоке поводження з дітьми в школі, виховній установі з боку вчителів, вихователів щодо дітей виявляється у наступному:

приниженнях, постановці в куток
битті
роздяганні дитини перед іншими як способу покарання
нагадуванні при класному колективі про недоліки дитини, особливості сім’ї, сімейні події, про які вчителю стало відомо
непосильній праці
ігноруванні фізичних потреб дитини (заборона піти до туалету)
існуванні “любимчиків” та “паріїв”; підвищеному тоні, крику
необґрунтованих, неадекватних оцінках
суворій дисципліні, яка тримається на страху, а не на інтересі до навчання
авторитаризмі, вимогах без пояснень
недоцільних вимогах до зовнішнього вигляду дитини (зачіски, форми) і застосуванні дій щодо його покращання – підстригання власноруч, зняття прикрас, відбір мобільних телефонів тощо
розбещенні.

Для Києва буде актуальним:

Наказ Департаменту освіти і науки, молоді та спорту м.Києва від 25.01.2016 року №43К “Про дотримання норм педагогічної етики працівниками навчальних закладів міста Києва”, а саме п.3.3 зобов’язує директорів навчальних закладів “негайно реагувати на звернення батьків щодо неетичної поведінки педагогічних працівників по відношенню до учнів”.

Чергування та прибирання – часте питання від батьків.

Склалась така практика, що батькам повідомляють необхідність оплачувати прибиральницю у класі або ставлять перед фактом, що діти зобов’язані чергувати чи прибирати.

Іноді самі роботи, м’яко кажучи, не відповідають тому переліку самообслуговування, яке зазначене у ДСанПіН 5.5.2.008-01

Прибирання у школах здійснюють техпрацівники, наявність яких передбачено у Наказі 06.12.2010 № 1205 “Про затвердження Типових штатних нормативів закладів загальної середньої освіти”.

Норматив такий: на кожні 250 кв.м площі, що прибирається, але не менше 0,5 посади на школу (опорну школу та її філії).

Тобто до 7 класу – прибирання виключно технічними працівниками, з 8 класу можуть (не зобов’язані) бути залучені учні.

Тоді при розрахунку площі не враховується площа класних кімнат (кабінетів) 8-11 класів, якщо вона прибирається учнями цих класів.

Ще про масові заходи у школах – заборонено адміністраціям закладів освіти, чиновникам, посадовим особам, депутатам, священникам залучати учнів у участі в заходах, організованих релігійними організаціями (крім релігійних закладів освіти) чи політичними партіями (об’єднаннями), крім заходів, передбачених освітньою програмою. (стаття 31 п.4 ЗУ “Про освіту”).

Виступ депутату на святі першого вересня не передбачено жодною програмою.

Не влаштовуйте з будь-якого свята у школі для дітей майданчики для агітування за кандидата, роздачу пакунків з обличчами “самого найдостойнішого”, проведення політінформації чи влаштування заходів з релігійним підтекстом. Не місце цьому у школі.

Головна проблема взаємовідносин школи та батьків – втрачена довіра один до одного, порушений баланс комунікації між адміністрацією та батьками, роками спотворене уявлення про роль батьків у шкільному житті.

На реформування та впровадження з цього року нової української школи у мене великі сподівання, попри всю критику, попри всі звинувачення та оголошені зради, попри всі труднощі, які були і ще будуть – я впевнена – новій українській школі бути.

Залиште свій коментар