Скромні запити: про яку зарплату мріють українці

Соціологи спробували підрахувати, скільки в середньому хотіли б отримувати громадяни

Те, що нинішній рівень зарплат в Україні не задовольняє більшу частину працюючих, мабуть, можна вважати фактом, що не вимагає доказів. Хоча б тому, що середня зарплата в країні за все в 1,9 раза більше реального прожиткового мінімуму, а середні пенсії – в 2 рази нижче нього. Нагадаємо, 2017 року Міністерство соціальної політики підрахувало, що в вересні фактичний прожитковий мінімум повинен був становити 3418 грн 98 коп. У той час середня зарплата дорівнювала 7351 грн, а середня пенсія – 1699,5 грн. Відтоді середні зарплати зросли на 4,9% (до 7711 грн в січні 2018-го), а пенсії – на 7,6% (до 1828,3 грн). Але і ціни підросли: з вересня по лютий – на 8%.

Скільки грошей нам потрібно для щастя

Компанія “Research & Branding Group” задалася питанням, яку б зарплату хотіли мати українці, щоб вважати себе щасливими. Результати такого соціологічного дослідження, проведеного в лютому, вона презентувала минулого тижня.

Виявилося, межі мрій працюючих українців не такі вже недосяжні. Опитування показало, що в середньому люди, які працюють, хотіли б отримувати 14 376 грн. Саме таку цифру вивели соціологи, проаналізувавши відповіді респондентів на запитання “Який рівень зарплати повністю задовольняв би ваші фінансові потреби, якби ви працювали на одній роботі”. Виходить, для фінансового щастя нам хотілося б мати всього вдвічі більше грошей, ніж маємо зараз.

Щоправда, суми коливалися залежно від статі, віку, місця проживання учасників соцопитування. Найневибагливішими виявилися люди пенсійного віку (старше 60 років). Їх запит – 10 935 грн на місяць. А “найжадібнішими” показали себе люди від 30 до 39 років: вони побажали заробляти на місяць 16 739 грн.

Згідно з висновками соціологів, в цілому у чоловіків фінансові запити помітно вище, ніж у жінок: 16, 068 грн і 12 877 грн відповідно. З 20 до 40 років зарплатні очікування ростуть, а потім – падають. Ось як змінювалося уявлення про достатню зарплату залежно від віку респондентів:

20-29 років – 15 723 грн,

30-39 років – 16 739 грн,

40-49 років – 15 243 грн

50-59 років – 13 465 грн

60 років і старше – 10 935 грн.

Жителям обласних центрів потрібні вищі зарплати, ніж жителям невеликих населених пунктів. У східних регіонах домагання менше, ніж в інших.

За даними соцопитування, повністю задоволені своїм нинішнім рівнем зарплат виявилися 12% працюючих респондентів. А працюють у нас всього 53% людей від 18 років і старше.

Як повідомляється на сайті “Research & Branding Group”, опитування проводилося в формі особистого інтерв’ю з 7 по 16 лютого 2018 року. Було опитано 1801 респондент від 18 років і старше. Вибірка репрезентує населення України за статтю, віком, типом поселення, регіоном проживання (за винятком непідконтрольних територій). Максимальна похибка не перевищує 2,4%.

Льотчики і держслужбовці щасливіші за всіх

Якщо судити про те, хто ближче всіх до “щасливих” зарплат, за даними Укрстату, то серед регіонів це, зрозуміло, столиця. Середня зарплата в Києві в січні становила 11 668 грн. А найменше одержують жителі Чернівецької області (5914 грн).

З професій найбагатшими виявилися працівники авіаційного транспорту. У цій сфері середньомісячна зарплата за січень становила 32 879 грн. Середня зарплата в банківській сфері – 15 192 грн – також перевищує ту суму, яку українці назвали достатньою для відчуття фінансового благополуччя. У всіх інших видах економічної діяльності середні зарплати не досягають того рівня, який українці назвали достатнім до свого фінансового благополуччя. Середні зарплати в сфері інформації та комунікацій – 12 248 грн – задовольнили б хіба що запити людей старше 60 років.

Щоправда, середня зарплата – все одно що “середня температура по палаті”. Розкид, залежно від місця роботи і посади, буває досить значним.

Наприклад, за даними того ж Укрстату, зарплату понад 15 тисяч гривень ще в грудні отримував практично кожен 10-й працівник в країні (10,8%). Найбільше таких людей у сфері державного управління (32%), фінансової і страхової діяльності (26,7%), у сфері науки і техніки (20%).

Як нещодавно повідомив міністр соціальної політики Андрій Рева, 60 тис. осіб, які працюють в Україні, отримують заробітну плату від 55 тис. грн до кількох мільйонів. За словами міністра, це переважно топ-менеджери великих компаній різних форм власності. Якщо порахувати, з 7 млн 381 тис. українців, які значилися працюючими в грудні, 60 тис. – це менше 1%. Якщо точніше, 0,8%.

До цієї ж категорії працівників потрапляють і багато представників вищої влади. Так, нещодавно в ЗМІ були названі лютневі зарплати українських міністрів і їх заступників. Наприклад, зарплата міністра інфраструктури Володимира Омеляна становила 83 881 грн, міністра оборони Степана Полторака – 66 560 грн, голови Мінмолоді та спорту Ігоря Жданова – 65 190 грн, голови Мін’юсту Павла Петренка – 55 049 грн. Решта міністрів отримали менше 55 тис. грн.

У деяких заступників зарплати виявилися більшими, ніж у міністрів. Наприклад, зарплата заступника голови Мінекономрозвитку Юрія Бровченка склала 171,4 тис. грн, заступник міністра молоді та спорту Ігоря Гуцола – майже 86 тис.

Коли й українські медики стануть відмовлятися від зарплат?

У багатьох країнах інформація про зарплати топ-менеджменту (СЕО) є публічною. У США, наприклад, компанії давно зобов’язані були розкривати суму винагороди своїх керівників. А нещодавно набули чинності законодавчі зміни, відповідно до яких зарплати СЕО повинні публічно порівнюватися з зарплатами медіанного (середньостатистичного) співробітника. Компанії тільки почали звітувати. Але вже стало відомо, що в нафтовій компанії Marathon Petroleum Corp. зарплата СЕО (19,7 млн дол. на рік) в 935 разів більше зарплати медіанного працівника. У компанії, яка випускає пральні машини “Whirlpool”, зарплата СЕО (7,08 млн дол.) В 356 разів більше середніх зарплат працівників (19,9 тис. дол. на рік). У продуктовій компанії Kraft Heinz Co. розрив скромніше – 91:1.

У Канаді нещодавно стався нечуваний випадок. Тамтешні лікарі відмовилися від збільшення зарплат, порахувавши, що розрив між їх доходами і доходами молодшого медичного персоналу, а також багатьох пацієнтів, і без того досить великий (середня зарплата лікаря в Канаді – 188 тис. дол. на рік). Тому вони підписали звернення до уряду з проханням направити належні їм надбавки до системи охорони здоров’я Квебека, щоб ці гроші допомогли тим, хто потребує більше.

Хотілося б, щоб такі законодавчі та моральні правила стали нормою і для України.