Світу загрожує страшна епідемія раку: хто в небезпеці і як врятуватися

Німецькі вчені заявили, що рак незабаром може стати справжньою епідемією в світі. Від нього страждатиме кожен другий житель.

До того ж ця хвороба може перейти в хронічну стадію: фактично люди будуть отримувати лікування і жити з цією недугою досить довго. Що думають про це українські лікарі і як вони борються з онкологією – в матеріалі OBOZREVATEL.

Онкохворих буде більше

Лікар-нейрохірург, онколог Антон Шкіряк не виключає, що кількість онкохворих у світі буде рости з великою швидкістю.

“Далеко ходити не треба, тільки за прогнозами ВОЗ, у 2045 році кількість хворих на рак виросте на 35-40%. Так, цифра може дійти до сотні мільйонів хворих”, – пояснив OBOZREVATEL Шкіряк.

Втім, лікар вважає, що зростання офіційної статистики – це не так вже й погано. Справа в тому, що медицина навчилася виявляти цю небезпечну хворобу на більш ранніх стадіях.

“Ще років десять тому у нас не було маркерів, біомаркерів, не було тонких мікрозрізів, молекулярного дослідження крові. Тоді ми такі пухлини не бачили. Тепер навчилися виявляти їх на 1 і 2 стадіях, ми їх тепер краще бачимо. Тому цифри щодо раннього виявлення раку ростуть. Але це не означає, що все погано”, – каже лікар.

До речі, згідно зі статистикою ВОЗ, найвищий показник нових випадків виявлення раку – в Австралії (468 випадків на 100 тис. населення), у США (352 випадки), у Франції (344 випадки). А ось в Україні ця цифра становить 221 випадок, у Таджикистані – лише 67. Але це свідчить не про те, що люди десь хворіють більше, а десь менше. А про те, на якому рівні перебуває медицина в цій країні, особливо діагностика. В Австралії та США цей рівень набагато вищий.

Дивіться відео на тему:

Людство старіє, тому й хворіє

Професор кафедри онкології медичного університету ім. Богомольця Валерій Чешук у розмові з OBOZREVATEL підкреслює, що кількість хворих на рак збільшуватиметься. І вказує ще одну причину – вік.

“Не знаю, чи буде страждати від цього кожна друга людина в світі, але з ростом тривалості життя, дійсно, збільшується і число хворих на рак. Чим старша людина, тим ризик захворіти вищий”, – каже професор.

За його словами, медицина навчилася тримати під контролем серцево-судинні захворювання. Тут допомогли і нові ліки, і нові технології, такі як стентування. А ось із раком проблема залишається.

“Щодо окремих видів раку хворобу вдалося локалізувати. Наприклад, від раку шийки матки придумали вакцину, яка допомагає жінкам не підхопити папіломовірус. Це основна причина цієї хвороби. Що стосується раку шлунка, то відкрили бактерію хелікобактер, яка може викликати хворобу. З бактерією можна боротися за допомогою дотримання режиму харчування, профілактики. За іншими видами ця хвороба тільки прогресує”, – наводить приклади Валерій Чешук.

Лондонська дослідницька група заявила, що в 2050 році від раку помиратимуть переважно люди похилого віку старше 80 років. Їхній організм настільки зносився, що імунна система не здатна протистояти недузі. А ось молодші люди зможуть жити з раком, як з хронічним захворюванням, проходити лікування, приймати ліки.

Однак Валерій Чешук впевнений, що британські вчені не зовсім праві: “Рак і так може бути хронічним захворюванням. У тому плані, що якщо у людини з’явилася, наприклад, пухлина молочної залози, і її успішно пролікували, то через деякий час пухлина може з’явитися на іншому органі. Після – лікування на третьому. І в четвертий раз організм уже не впорається з цим”.

Натомість Антон Шкіряк вважає, що перехід раку в хронічне захворювання може бути вигідний хіба тільки фарміндустрії.

“Вони настільки зацікавлені в цьому, що навіть готові притримати прогрес у вивченні нових методів лікування. Уявіть, якщо людині доводиться викладати в місяць за препарат 6-7 тисяч доларів. А використовувати ці ліки їй доведеться все життя. Хто ж відмовиться від цього”, – вважає лікар.

Надія на імунотерапію

Що стосується проривів у лікуванні цієї небезпечної хвороби, то зараз основна надія у лікарів на імунотерапію.

“Імунотерапія дає надію на те, що ми будемо виліковувати рак ще до того, як він з’явиться в організмі”, – зазначив Антон Шкіряк. З ним згоден і професор Валерій Чешук.

В Україні вже декілька років медики застосовують імунотерапію для лікування ракових захворювань. Правда, за словами Шкіряка, поки цей метод досить дорогий.

До речі, метод імунотерапії у нас проходить клінічні випробування. Професор, зав. кафедрою онкології та медичної радіології Дніпропетровської медакадемії МОЗ України Ігор Бондаренко розповів OBOZREVATEL, що вже пролікувалися 170 осіб. За його словами, такий метод найбільше підходить людям, котрі страждають на рак легенів і меланому.

“Методи імунотерапії можуть бути різними. Ми випробовуємо імунотерапію методом придушення імунних контрольних точок, так званих чікпоінтів. Раніше основним методом лікування була хіміотерапія, яка придушувала поділ пухлинних клітин в організмі шляхом порушення процесу ділення. Тут же система лікування принципово інша”, – пояснює Ігор Бондаренко.

Суть її в тому, що в організмі людини є Т-лімфоцити, які повинні розпізнавати чужорідні клітини і їх знищувати. Правда, пухлинні клітини мають спеціальну систему маскування, тому імунна система їх не бачить і не ліквідовує. Нові препарати знімають цю маскування і роблять їх видимими для імунної системи пацієнта. Вона розпізнає ворога і починає його знищувати.

Втім, наголошує Бондаренко, цей метод не є цілковитою панацеєю від раку. “Лікарі та вчені ведуть важку війну з цією страшною хворобою, придумуючи все нові й нові способи перемоги над хворобою”, – каже професор.

В Україні досліджують і метод гормонотерапії. Для цього у пацієнтів проводять тести на гормональну чутливість і замість хіміопрепаратів використовують гормони. Вони точно так само уповільнюють поділ клітин, але мають менше побічних явищ, ніж у випадку застосування “хімії”.

Антон Шкіряк каже, що вони використовують в лікуванні і генетичне профілювання.

“Ми досліджуємо кількість генів пухлини в крові людини. Для цього проводимо молекулярний аналіз ДНК пухлини і з’ясовуємо, які гени беруть участь у її зростанні, рахуємо їхню кількість в крові пацієнта. Проводимо лікування – операція, опромінення, хіміотерапія. Знову беремо аналіз і дивимося, чи зменшилася в крові кількість цих генів. Якщо так, то все йде добре”, – пояснив Шкіряк.