“У перші три дні я була в шоці. Я не спала, не їла. Тиждень не виходила надвір, коли була в Болоньї. Просто сиділа вдома, закрилася, сиділа у новинах.
На 4-5 день почалася цілковита агресія. У мене з’явилася така агресивність від того, що нічого не робиться. Всі мовчать, тільки одна людина написала з Росії, запитала, що і як. Всі решта просто заткнулися і сидять. Чому? І ти кажеш їм, що це біле, а вони відповідають, що це чорне. І просто вибухає мозок – як це відбувається?
Мені здається, до деяких доходить. Але їх так мало, що просто не хочуть про це говорити. Або вдають, що цього немає. Чесно, не розумію, як можна жити в цьому панцирі, кулі, в якій вони нічого не бачать. Але стільки років їм усе це вливали у вуха, тож розумію.
Мені вже теж прилітали – “Ось у вас там лабораторії”. Господи, просто головою об стіну, хочеться кричати в обличчя. Ну увімкніть мозок. Хоч трохи. Про що ви говорите? Це взагалі сюрреалізм. Ось я вже знову заводжуся, бо в мене вчора було, коли прорвало”, – сказала Харлан Трибуні.
Нагадаємо, вже понад 2 тижні російська армія намагається провадити геноцид українського народу. Лише в Маріуполі жертвами окупантів стали більше тисячі цивільних.
Від постійних бомбардувань страждають Харків, Чернігів, Миколаїв, Київ та безліч інших українських міст. Водночас добитися успіху в сухопутних операціях окупантам не вдається завдяки титанічному опору ЗСУ та звичайних українців.
