Українці можуть платити за опалення вдвічі менше: що для цього потрібно зробити
У розпал енергетичної кризи в Європі Україна витрачає більше газу, ніж сусідні країни зі схожим кліматом. Основні причини – застарілий житловий фонд та величезні втрати тепломереж. За оцінками уряду, абсолютна більшість будинків у нашій країні потребує тепломодернізації. Нормам енергоефективності не відповідають не тільки хрущовки, але навіть деякі новобудови.
У результаті українці фактичні опалюють вулицю, адже тепло “йде” через стіни, вікна та дах. Тепломодернізація може не лише до двох разів скоротити суми у платіжках за опалення, а й наблизити Україну до енергетичної незалежності.
Про те, як правильно заощадити на комуналці та чому тепломодернізація може допомогти всій країні, читайте у матеріалі OBOZREVATEL.
Навіщо в Україні потрібно утеплювати будинки?
У 2020 році населення України витратило 8,15 млрд кубометрів газу. При чому ще 2017-го ця цифра була на рівні 11,2 млрд. На таку тенденцію впливає ціла низка факторів: подорожчання блакитного палива, погодні умови, загальне скорочення кількості населення та відсутність тепломодернізації (яка, до речі, здатна зменшити обсяги споживання блакитного палива до двох разів).
Розглянемо приклад. Допустімо, що в середньому українці (відповідно до норм споживання) витрачають на опалення квадратного метра 4 кубометри газу – це приблизно 32 грн за нинішніми тарифами (з центральним опаленням вартість може збільшитися до 28 грн). А ось вже в енергоефективному будинку з новим обладнанням опалення одного квадрата може коштувати 2 (або ще менше) кубометри на квадрат – це вже 16 грн.
Гаряча вода, якою користуються українці у своїх квартирах, нагрівається за допомогою газу. І запровадивши лише програму енергоефективності, Україна може економити мільярди кубометрів газу на рік.
У результаті на опалення квартири площею 50 квадратів замість 2000 грн довелося б витрачати близько 1000 грн. Очевидно, від цього виграли б не лише прості українці, а й держава, яка б могла економити валюту, скоротивши витрати на закупівлю енергоресурсів.
Залишається головне питання – а де ж взяти гроші на таку тепломодернізацію? На одну багатоповерхівку доведеться витратити близько мільйона доларів. За словами експерта у сфері ЖКГ Олега Попенка, якщо робити комплексну термомодернізацію “хрущовки”, то це коштуватиме 10 тисяч доларів із квартири, що для багатьох мешканців просто непосильна сума. Не має таких коштів і держава.
Нещодавно в Кабміні заявили, що розпочинають програму тепломодернізації, змінять законодавство, а 2022 року відремонтують 5 тисяч багатоповерхівок. Проте чи це вдасться зробити – велике питання.
Як можна скоротити суми у платіжках?
План Кабміну надто амбітний. Набагато швидше могла б пройти часткова модернізація, саме встановлення в будинках індивідуальних теплових пунктів (ІТП).
Як каже виконавчий директор асоціації “Енергоефективні міста України” Святослав Павлюк, щоб провести повну модернізацію тисяч будинків, у країні має бути налагоджено виробництво матеріалів та обладнання у відповідних обсягах. Також має бути достатньо компаній із кваліфікованими кадрами, які можуть брати на себе такі контракти.
“Якщо ми хочемо отримати помірно швидкий результат, потрібно максимально в будинках із централізованим опаленням ставити ІТП. У міжсезоння вони дають 15-30% економії відразу, за рахунок того, що немає перегріву. Ми пропонували ставити ІТП масово та фінансувати їх через теплокомуненерго. Скільки це буде коштувати – сказати поки що складно, адже за останній рік ціни на деякі матеріали піднялися втричі. Але в середньому у дев’ятиповерхівці це раніше обходилося від 20 до 30 тисяч євро“, – каже експерт.
Проте Павлюк уточнив, що навіть якщо сконцентрувати увагу лише на ІТП, то в Україні їх можна зробити не більше ніж 1000 на рік. Тоді як у країні налічується близько 80 тисяч будинків, які під’єднані до системи централізованого опалення. Припустімо, що в 10 тисячах багатоповерхівок уже стоять такі системи, все одно з нинішніми спроможностями України піде близько 70 років, щоб покрити весь попит.
Окупність одного ІТП становить 2-3 роки, а передбачувана економія – до 40% тепла з розрахунку на квартиру, вважає Попенко (Павлюк озвучує оцінки до 30%). Окрім того, можна утеплити труби опалення та гарячої води у підвальних приміщеннях. Це зменшить втрату тепла ще до 10%.
Якщо в будинку є вертикальне розведення тепла, можна встановити індивідуальний поквартирний розподіл. Тоді кожен зможе регулювати постачання тепла до своєї квартири. Якщо зараз кияни платять 38 грн за опалювальний квадрат квартири, то із системою розподілу можна платити до 10 грн.
Загалом питання утеплення будинків насамперед цікавить самих власників такого житла. І якщо можливості провести повну термомодернізацію немає, можна почати хоча б із встановлення теплових лічильників та ІТП.
