За людей не вважають, раб повинен працювати: сповідь заробітчанина

На заробітках за кордоном українці стикаються з жахливим ставленням до себе.

Житель міста Пологи в Запорізькій області Вадим поділився своїм досвідом заробітків в Чехії.

Удома він займався автоперевезеннями і хотів знайти схожу роботу в Чехії. Вадим цікавився оголошеннями про роботу на екскурсійних маршрутах в Празі.

Там треба було після тижня стажування відразу починати виїзд на маршрут. При цьому для цієї роботи потрібно знати мову і мати чеську візу.

У підсумку Вадим відкинув цей варіант і пішов працювати на будівництво. За його словами, до заробітчан в Європі ставляться, як до рабів.

“Раб повинен пахати, виконувати всю чорнову і важку роботу без перепочинку. За перекур – штраф 500 крон. А можуть взагалі нічого не заплатити. Весь час за робочими стежать. Багато там “кидалова”, не можна вірити нікому. Старшими ставлять в основному тих, хто вже роками їздить на заробітки. В основному нам траплялися вихідці із Західної України. Вони вже знають мову, тому з роботодавцями зв’язок через них. А значить, часто свої ж і “кидають” на гроші. Може бути і таке, що вирішив старший не платити батраку, підняв скандал, викликав поліцію – і тебе депортують з країни”, – розповів українець.

Після цього він пішов працювати в лісництво, де умови теж були важкими. Спочатку йому доводилося навіть їсти на ходу.

“За людей заробітчан там не вважають. Для них це робоча сила, з якої треба” вичавити “по максимуму. Доводилося носити і вантажити самостійно товстелезні стовбури дерев. Багато надриваються на таких роботах. Працювали по одному там, де має працювати троє. Нас так і називали – “коні”, – говорить Вадим.

Він пробув на заробітках чотири місяці і каже, що більше не хоче туди повертатися.