“Золота година”. Чому “Богдани” бізнес-партнера Порошенка масово ламаються в АТО

“Армія є предметом моєї персональної турботи“, – казав Петро Порошенко у жовтні 2017-го. Тоді НАБУ в рамках розслідування розтрати державних коштів при закупівлі палива затримало заступника міністра оборони Ігоря Павловського.

Саме тема армії мала стати однією з ключових у виборчій кампанії Порошенка для обрання на другий термін. По суті, він є монополістом на цьому полі – Верховний Головнокомандувач в країні один.

Але те, що могло витягнути рейтинг Порошенка, може остаточно поховати його сподівання на переобрання. Усе через корупційні скандали в оборонній сфері.

Останній з них пов’язаний з санітарними автомобілями “Богдан-2251”. Їх Збройним Силам з 2017-го року продає корпорація “Богдан”, яка до 2009-го належала Порошенку.

Нині власником корпорації є бізнес-партнер президента Олег Гладковський, який на посаді першого заступника секретаря РНБО опікується розвитком озброєння армії.

Скандал розгорівся, коли з’ясувалося, що майже половина санітарних “Богданів”, які відправили в АТО, поламалися в перші місяці експлуатації. У лютому про це написала американська газета “The New York Times”. Стаття “В Україні корупція зараз підриває військо” починається саме з історії про закупівлю Міноборони “Богданів”.

“Українська правда” вирішила розібратися в скандальній історії.

Що Порошенко прописав?

14 червня 2017-го поблизу мобільного госпіталю в Покровську приземлився військовий вертоліт. У ньому – делегація на чолі із Верховним Головнокомандувачем.

Порошенко вже втягувався у виборчу кампанію, тож на День медичного працівника завітав не з порожніми руками. Окрім грамот та нагород президент передав військовим сертифікати на санітарні автомобілі “Богдан-2251”.

Самі машини, так звані “санітарки”, вже красувалися на подвір’ї госпіталю, а Порошенко розсипався в компліментах автівкам.

“Це – повна проходимість, кліренс, умови для роботи медичного працівника, найбільша кількість важкопоранених, яких можна евакуювати. Умови, починаючи з кондиціонера і закінчуючи медичним обладнанням та забезпеченням штучного дихання, і багато іншого, про що в 2014 році ми не могли навіть мріяти”, –підкреслював президент.

Порошенко хизувався, що саме за його дорученням “державне оборонне замовлення лише цього року передбачає закупівлю більше 100 одиниць медичної повнопривідної санітарної військової техніки”.

Президент міг не знати, що на той день незалежний антикорупційний комітет з питань оборони (НАКО) завершив збір інформації у рамках дослідження корупції в системі медичного забезпечення ЗСУ. Доклад “Те, що лікар прописав?” був оприлюднений у вересні 2017-го.

У ньому серед корупційних ризиків був кейс закупівлі евакуаційного транспорту “Богдан”.

Один з опитаних респондентів, чиє ім’я не зазначається, повідомив, що евакуаційний транспорт “Богдан” було внесено в державне оборонне замовлення (ДОЗ) ще до виготовлення та випробування першого автомобіля.

“Це означає, що рішення закуповувати автомобілі “Богдан” було ухвалено до оцінки та обговорення з постачальниками. Ми не змогли підтвердити чи спростувати цю інформацію”, – пишуть автори дослідження.

У ході розслідування “Української правди” автор також отримав інформацію, що санітарні “Богдани” були включені до ДОЗ на 2016-й рік. При цьому, Кабмін затверджував держзамовлення 8 лютого, а перший дослідний зразок з’явився лише влітку того року.

У листопаді 2016-го народний депутат Оксана Корчинська повідомила, що затвердженим замовленням до кінця року передбачалася закупівля 60 “Богданів-2251”. Перевірити це складно через засекреченість усієї інформаціїщодо ДОЗ.

Комерційний директор автоскладального заводу №2 корпорації “Богдан” Ігор Осадчий в розмові з УП не зміг підтвердити, чи саме тоді “Богдан-2251” був включений у програму, посилаючись на відсутність доступу до держтаємниці.

Натомість, доступ до такої інформації має перший заступник секретаря РНБО Олег Гладковський. Автори дослідження НАКО вказують на потенційний конфлікт його інтересів у кейсі “Богданів” через володіння контрольним пакетом акцій компанії-постачальника.

Втім підкреслюють, що прямими доказами впливу Гладковського на рішення закупити “Богдани” для АТО не володіють.

У коментарях “The New York Times” Гладковський заявив, що вийшов з ділових рішень у “Богдан Моторс”, і заперечив, що лобіював серед військових контракти зі своєю компанією.

У розмові з автором одна з наближених до Гладковського особа обурилася, що тому закидають нав’язування “Богданів” армії. Співрозмовник запевнив, що автомобіль розроблявся, виходячи з вимог та потреб військових, а не можливостей концерна.

Яка “санітарка” потрібна армії

З початком АТО армія відчула потребу у військовій техніці, в тому числі й санітарних автомобілях. Більше 400 автомобілів були розконсервовані та видані військовим медикам. Майже усі – так звані “Таблєткі”, як називають УАЗи ще радянських часів.

У 2015-му Міноборони підняло питання оновлення евакуаційного транспорту. Тоді у відомстві зібрали кілька нарад за участю військових та виробників техніки. Але далі залишився один “Богдан”.

Чому так сталося, УП пояснив один з представників компанії-виробника. За його словами, Міноборони висловило бажання, щоб автомобіль був не броньований.

“Якщо ідеологією було визначено, що машина має бути не броньованою, то далі можна було виписувати медико-технічні вимоги під “Богдан” чи ні, але окрім “Богдана” запропонувати автомобіль в цій ніші ніхто не міг”, – пояснив співрозмовник автора.

Осадчий з “Богдану” згадує, що військові хотіли отримати від виробників вітчизняний аналог “Таблєтки” (УАЗи виробляються в Росії – УП). Запускати виробництво за власні кошти ніхто з приватних виробників не хотів.

І тут виникає питання: потреба в яких санітарних автомобілях стоїть в армії найгостріше?

Увесь процес евакуації поранених розділений на кілька етапів.

Перший – евакуація з безпосередньо з поля бою. На цьому етапі зазвичай використовують броньовану техніку, зокрема, МТЛБ (від рос. многоцелевой транспортёр лёгкий бронированный – УП).

Другий етап – транспортування пораненого з польового табору до точки сортування – медичного пункту батальйону або бригади. Вимога до транспорту – висока прохідність, бо автомобілю часто доводиться їхати полями та розбитими дорогами.

Третій етап – транспортування від точки сортування до мобільного військового госпіталю або цивільної лікарні, яка перебуває в зоні АТО. На цьому етапі основною вимогою для транспорту військові називають швидкість.

Зазвичай, “Таблетки” використовують на другому етапі евакуації, а за відсутності іншого транспорту – і на третьому.

Якби стояло завдання забезпечення армії транспортом другого етапу евакуації, підійшов би і легко броньований автомобіль. Наприклад, медичний “Хамер”, який Україна отримала від США, і випускається НВО “Практика”.

Однак медико-технічні вимоги були прописані для санітарної машини третього етапу евакуації. І це при тому, що на “госпітальному” етапі можуть використовуватися і цивільні швидкі.

За словами члена Ради волонтерів при Міноборони Валентини Варави, санітарний “Богдан” – нормальна машина для використання в містах, на дорогах між госпіталями.

“Але дуже гостро стоїть питання автомобілів для бездоріжжя. У першу чергу потрібно закривати питання позашляхових машин, яких катастрофічно не вистачає”, – каже волонтер у розмові з УП.

За різними оцінками, реальні потреби оновлення парку санітарних машин в армії складають від 500 до 1000 одиниць.

Надалі Міноборони продовжить купувати саме “Богдани”. До вже закуплених минулого року 100 машин у 2018-му має додатися ще 100. Поки на заваді цьому не став навіть гучний скандал, який розгорівся через поломки багатьох автомобілів.

Ремонтний банкет. За чий рахунок?

Начальник медпункту 1-го батальйону 128-ї бригади Дмитро Перегняк “свій” “Богдан” отримав у липні 2017-го. І вже встиг забрати його з ремонту. Поломка сталася на 5-му місяці використання.

“Поломка була як і у всіх – проблема паливної системи. У бригаді було три машини, з них дві полетіло. А в цілому на місці збору, куди нам визначили стягнуті усі поламані “Богдани”, було 17 штук. У них стандартна поломка йшла на 7-8 тисячах пробігу”, – розповів Дмитро у розмові з УП.

Начальник медслужби одного з батальйонів Сергій (ім’я змінено на прохання військовослужбовця – УП), який нині перебуває в зоні АТО, розповідає, що його “Богдан” подолав вже більше 10 тисяч км.

“Один з небагатьох, який не поламався, успішно пройшов друге ТО”, – з посмішкою розповідає Сергій у розмові з УП.

“Санітарку” “Богдан” в його батальйоні використовують лише у разі крайньої потреби.

“За пораненими на першу лінію ми на ній виїжджали всього три рази. А так, в основному, возили хворих на госпіталь. Дві третини поїздок – це по більш-менш нормальній трасі. Третина – по поганим дорогам, по ґрунтовкам і тисячі не буде. На передок виїжджали на “Таблетках”, вони більш надійні”, – розповідає Сергій.

Він припускає, що його “Богдан” не вийшов з ладу через випадковість. Коли машина пройшла перші 2 тис. кілометрів, потрібно було проводити перше ТО.

Сергій не знав де його проводити, тож машина простояла без застосування близько місяця, доки не надійшов наказ проводити техогляд в БТ “Сармат” в Краматорську.

“Можливо, це мене врятувало, бо ті, хто проходив перше ТО пізніше, там ще поступили чи то мастила неякісні, чи то фільтри, але більшість поломок виникли якраз після цього першого ТО на 2 тисячах. “Богдани” почали ламатися на 4-6 тис. км. Паливна система не пристосована під ту солярку, яку нам дають. Нам дають паливо контрафактне”, – розповів УП Сергій.

Виробник також пояснює несправність паливної системи “Богдана” використанням неякісного палива.

Завод прописав для своїх автівок паливо ЄВРО-5. Військовослужбовці кажуть, що такого пального у них не було. Щоправда, Дмитро додає, що після скандалу ЄВРО-5 з’явилося.

При цьому ремонтувати автомобілі за гарантією завод відмовився.

Перегняк розповідає, що свій “Богдан” ремонтував у Краматорську на визначеному СТО “Авто-ПАП”. Ремонт обійшовся у 29 тисяч гривень.

За його словами, на проведення другого ТО потрібно буде близько 6 тис. гривень. Гроші на ремонт і запчастини виділяє Генштаб.

Волонтер Альона Шевцова повідомила, що за її інформацією ЗСУ передбачили кошти для кожної бригади на ремонт “Богданів”, які зламалися через неправильну експлуатацію.

“Зараз виділяється певна сума в районі 70 тисяч гривень, яка може бути використана на 2-3 машини. Усім, в кого є ці “Богдани”, виділяють однакову суму, щоб вони поломки з вини водіїв могли відремонтувати”, – розповіла Шевцова.

Загалом, за інформацією волонтерів, зламалися половина з 50 “Богданів”, які були відправлені в АТО. З них 5 полагодили на місці, 17 ремонтували, ще у 3-х виявили технічний брак.

У “Богдані” цифри підтверджують. Але нарікають, що більшість несправностей сталася через некомпетентність персоналу, який використовує “санітарки”, та нехтування інструкціями з експлуатації. І додають, що за власні кошти провели ремонт трьох автомобілів, які відносяться до гарантійних виходів з ладу.

Проте вихід з ладу паливної системи називають такою поломкою, яка сталася через незалежні від виробника фактори. Бо ще до закупівлі автомобілів Міноборони і ЗСУ знали, які масла та паливо потрібно закуповувати для “Богданів”.

Наприкінці січня корпорація поширила повідомлення, що поламки паливної систем у машинах пов’язані з неякісним паливом. Виробник запевняв, що жодна з вибраних у військових проб дизельного палива не відповідала ДСТУ. Також було зафіксовано заміну штатних паливних фільтрів тонкого очищення на “неоригінальні” аналоги, що спричинило подальший вихід техніки з ладу.

При цьому у розмові з автором Осадчий переконував, що питання оплати ремонту паливних систем досі в повному обсязі не вирішене. Також він пояснює, що вихід з ладу паливної системи можна було унеможливити під час експлуатації.

Коли скандал з несправностями санітарних машин перейшов у публічну площину, корпорація вирішила організувати навчання для військовослужбовців. Так, минулого тижня більше 20 осіб пройшли дводенне навчання на заводі в Черкасах.

Поки ж волонтери розповідають, що історія має й зворотній бік. У зоні АТО військові намагаються менше використовувати “Богдани”, бо в разі несправностей їм доводиться витрачати час на писанину та пояснення. Дешевше та легше їх застосовувати по мінімуму.

Модернізувати потрібно, але неможливо?

Після скандалу у Міністерстві оборони почали перейматися вдосконаленням санітарних автомобілів. З цією метою на початку лютого відбувся круглий стіл за участі військових, волонтерів та виробника. Пізніше у Міноборони заявили, що зауваження та недоліки автомобіля будуть виправлені у наступних партіях.

Однак, як з’ясувала УП, гарантій цього поки немає.

Представники ради волонтерів при Міноборони зібрали в зоні АТО пропозиції та зауваження до техвимог та медичного обладнання “Богдан-2251”. Загалом вийшло майже 50 пунктів.

Серед пропозицій кілька стосуються двигуна та паливної системи. І тут варто пояснити, що “Богдан-2251” – це не зовсім український автомобіль. Єдине, що є повною українською розробкою, це медичний кунг. А от шасі китайського пікапа “GreatWallWingle 5” лише збирається на заводі у Черкасах як конструктор – усі комплектуючі до нього постачаються з Китаю.

Найважливіше, що завод не може змінити паливну систему, яка у більшості випадків виходить з ладу через використання неякісного палива, пояснює УП Олександр Ляпін. Його фірма майже 20 років розробляє діагностичне обладнання дизельних паливних систем.

“У санітарному “Богдані” стоїть дизельна паливна система Delphi. Це найбільш чутлива до якості солярки система. У нас в Україні жоден НПЗ не робить таку солярку, яка задовольнила б Delphi. Через це такі машини протипоказані для АТО. Замінити цю систему на заводі “Богдан” в Черкасах неможливо. Система приходить разом з машиною з Китаю”, – пояснив УП Ляпін.

Представник корпорації “Богдан” відверто каже, що розраховувати на внесення змін китайцями у базове шасі не варто.

“На тих об’ємах, які цікавлять наших військових, китайській стороні це зовсім не цікаво. Тому зміни вносяться нами і це вже наш продукт”, – розповів УП Осадчий.

При цьому він додає, що для вирішення питання модернізації автомобіля, Міноборони має спочатку офіційно висловити свої пропозиції.

“У мене є укладений контракт на визначених умовах. Якщо для обох сторін буде цікаво, тоді у нас буде додаткова угода, яка визначить такі зміни. Але якщо мені, умовно, потрібно буде зробити квадратний кунг, а по ТЗ мені скажуть зробити трикутний, це вже буде суттєва зміна, і за цю переробку мені ніхто не заплатить. Тому мені це буде не вигідно. Мені просто потрібно визначити, з якого етапу потрібно буде виготовляти новий автомобіль”, – пояснив Осадчий.

Контракт на виробництво 100 “Богданів” для Міноборони у 2018 році був підписаний восени минулого року. І зараз підприємство готує чергову партію автомобілів у відповідності до угоди.

“Ми не можемо зупиняти виконання ДОЗ взагалі. Це буде злочин з нашої сторони. Зараз завод виробляє той автомобіль, який прописаний в ТЗ, оскільки ніяких інших зауважень досі ми не отримали. Так, ми чекаємо на шасі (з Китаю – УП), але у нас виробляються вже кунги, робота йде”, – переконував УП Осадчий.

У наступних партіях “Богданів” для армії хоч якісь модернізації можливі в рамках контракту, який нині виконується. Для вдосконалення заводом уже закуплених Міноборони машин сторонам доведеться укласти нову угоду. Але поки про це мова не йде.

Як машина з недоліками пройшла випробування?

Ще наприкінці 2016-го у корпорації запевняли, що в автомобілі враховані всі пропозиції військових медиків, а сама машина пройшла як визначальні відомчі випробування, так і перевірку в зоні АТО.

Натомість, на початку листопада 2016-го на прес-конференції волонтери повідомили, що автівка отримала значні зауваження по прохідності, а випробування відбувалися з порушенням процедури.

У “Богдані” порушення в процедурі випробування відкидають. За словами Осадчого, перший експериментальний “Богдан-2251” був цільнометалевої форми. Саме до нього були зауваження, які виправили у новому зразку. І вже другий зразок пройшов усі випробування і постачається ЗСУ.

На згаданій прес-конференції зауваження до “Богданів” висловлювали не тільки волонтери. Голова парламентського комітету з питань охорони здоров’я, депутат БПП Ольга Богомолець застерігала, що це не той транспорт, який допоможе рятувати життя поранених у першу годину. Тоді ж озвучувалася сума, яку заклали в бюджет Міноборони на санітарні машини – 50 млн грн.

“Гроші хочуть використати на паркетний транспорт, який буде працювати не на передовій, а між лікувальними установами. І який до першої “золотої години” не має жодного відношення. З таким кліренсом (відповідно до затверджених тактико-технічних характеристик кліренс санітарного “Богдана” складає 18,7 см, у “Таблєтки” – 22 см – УП) можна їхати тільки по трасі, а виїхати навіть на сільську дорогу з вибоїнами буде неможливо, не кажучи вже на те, щоб виїхати на ту дорогу, яка розбомблена, або по яких проїхали танки”, – заявляла Богомолець.

“Богдан-2251” допущений до експлуатації в ЗСУ лише на час особливого періоду (відповідно до законодавства, особливий період настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію, чітких визначень кінця особливого періоду немає – УП).

По його завершенню директор Військово-медичного департаменту Міноборони може надати пропозиції щодо зняття з експлуатації “Богдана” або прийняття його на озброєння за стандартним порядком.

P.S. Уже коли матеріал був готовий до публікації, стало відомо про офіційний лист Міноборони концерну “Богдан”. У ньому запропонували два напрямки: модернізація автомобілей, які мають надійти ЗСУ у 2018-му, та розробка принципово нових зразків надалі.

Останні тижні у Міноборони працюють робочі групи волонтерів, експертів та військових, які мають запропонувати вдосконалення санітарних “Богданів”. Хоча, за словами волонтерки Анни Майбороди, усі розуміють, що навіть вдосконалений “Богдан” не вирішить питання забезпечення транспортом 1-го та 2-го етапів евакуації. А саме на цих етапах вирішується доля поранених, чи виживуть вони протягом “золотої години”.

Поки ж волонтери нарікають, що “золота година” триває для виробника санітарних “Богданів”. Який продає армії автомобілі, що не витримують умов роботи в зоні АТО.

Зі свого боку представники корпорації “Богдан” запевняють, що контракт з Міноборони далеко не “золотий”. Прибуток з кожного автомобіля не перевищує 3% його вартості. При озвученій ціні 32 тисяч доларів за одну санітарку корпорація бізнес-партнера президента може заробити майже $200 тисяч на поставці 200 машин.

“Українська правда” зверталася до Міністерства оборони з проханням надати коментарі до цього матеріалу профільними заступниками міністра. Через тиждень після звернення автор отримав відповідь, що це неможливо “у зв’язку з великою службовою завантаженістю та щільним графіком роботи”.

Олексій Братущак, УП