Як школа змінить сексуальну орієнтацію вашої дитини?

Нещодавно доцентка опублікувала колонку із назвою «Гомодиктатура. Частина 1. Як розбещувати дітей». Громадське вирішило з’ясувати в Ганни Турчинової, що саме її обурило, і які зміни натомість слід внести до шкільних підручників. Детальніше читайте в інтерв’ю.

Пані Ганно, у своїй колонці ви критикуєте рекомендації змін до українських підручників. Що вас найбільше обурило в цих пропозиціях?

Проблема з підручниками набагато глибша і серйозніша, ніж вважається. Тому що школи будуть пропонувати нашим дітям гендерну політику. І, на жаль, в міністерстві освіти існує програма до 2020 року, яка передбачає наскрізне виховання наших дітей за цією гендерною політикою.

Чому це небезпечно? Розмиваються поняття статі, розмиваються моральні поняття, на яких тримається будь-яка держава. А держава, як казав Арістотель, тримається на сім’ї.

У публікації ви висловили незгоду з тим, що Міносвіти тепер пропонує вживати слово «рідні» замість «батьки». Чому це викликає невдоволення?

Тому що це пропаганда гендерної політики, пропаганда ЛГБТ-спільноти. Її представники зрозуміли, що виходити один раз на рік, бігати по Києву і розмахувати прапорами — недостатньо. Тому треба виховати абсолютно інших дітей, інше покоління, яке буде вважати, що вся ця пропаганда — це нормально. В ЛГБТ-спільноти є остаточна мета — це всиновлення дітей.

Я зроблю ремарку. Якщо почитати пропозиції Міносвіти про поняття «рідні» й «батьки», то в них ідеться не стільки про гендерну ідеологію, як про те, що в Україні є багато неповних сімей, в яких діти виховуються, наприклад, матір’ю і бабусею, або лише одним батьком.

Давайте не будемо маніпулювати поняттями, «дуже багато». Я хочу побачити цифри. Що значить — дуже багато? Я такого не читала. Це по-перше. По-друге, дитина має бачити сім’ю і розуміти, що це ідеал, до якого треба прагнути.

Але не в кожної дитини є мама і батько. Як тоді діяти?

Ви знаєте, мені дуже сподобалась відповідь Алли Пугачової на запитання, що вона сказала своєму онукові, коли її донька Крістіна Орбакайте розійшлася із своїм першим чоловіком. Пугачова сказала: «хоч твої батьки і не живуть разом, вони тебе люблять». Ось і все.

Розходяться, звичайно, усякі сім’ї бувають. Але сімейність є моральною і етичною нормою для будь-якої держави. Якщо зруйнується сім’я, зруйнується і країна. ЛГБТ не розмножуються, тому їм потрібна нова кров і плоть. Вони зрозуміли, що не можуть зробити це по-іншому, окрім як з дитинства розповідати школярам, що це все абсолютно нормально.

Ви згадуєте, що гендерна ідеологія, яку начебто хочуть запровадити, спрямована на те, щоб подолати гетеросексуальність. Яким чином можна подолати гетеросексуальність?

Розмитими поняттями — що таке шлюб, що таке сім’я. В мене є скріншоти підручника з громадянської освіти, який зараз відкликали. Там дітям розказують, які види сімей бувають. Самотність — це так само сім’я, гомосексуальні пари — це так само сім’я, життя в комуні — це так само сім’я.

Чи правильно я розумію: ви вважаєте, що через підручники можна знищити гетеросексуальність і змінити сексуальну орієнтацію дитини?

Звичайно! Це класика. Через підручники, через навчання людям завжди вкладали в голову те, що бажали. Скільки їх [гомосексуальних людей] — півтора-два відсотки. Це є відхилення від норми. Але ж коли ви хворієте і у вас температура, ви, мабуть, викликаєте лікаря? А не кажете: узаконьте мої права, тому що у мене температура.

Багато хто не погодиться, що гомосексуальність є хворобою.

Це відхилення від норми. До цього, як правило, призводить психологічна травма, яку діти отримують у дитинстві.

Давайте повернемось до шкільних підручників. Зараз багато дискутують про те, чи необхідно вносити в них якісь зміни. На ваш погляд, чи потрібні зміни до тих книг, які є зараз, — для початкової чи середньої школи?

Я вважаю, що треба ліквідувати антидискримінаційну комісію разом із гендерною комісією. Там на грантах сидять люди, які є абсолютно безпринципні. І їх не турбує, що буде через 10 років, бо підручник розрахований на 10 років. Але ми якось виросли. І ваші батьки якось виросли. Ми навіть не уявляли, що є таке поняття як гендерна рівність. Скажіть, будь ласка, хто у нас зараз кого дискримінує?

Є повно прикладів, суспільство дискримінує різні групи: ЛГБТ-людей, жінок, ромів, національні меншини…

Яким чином вас дискримують? Наскільки я розумію, ви належите до ЛГБТ-спільноти.

 На представників ЛГБТ-спільноти нападають, не дозволяють їм мати такі ж самі права, як гетеросексуальним сім’ям.

Тому що гетеросексуальні сім’ї народжують дітей. А гомосексуальні сім’ї нікого не народжують, після них — пустота.

Але зараз є різні способи народження дітей, приміром через штучне запліднення.

Ось коли вони почнуть народжувати абсолютно природним способом, тоді вони будуть зі мною сперечатися, як треба виховувати дітей. А поки що вони лізуть до чужих дітей. Представники ЛГБТ — дорослі люди, тож нехай займаються своїми дорослими справами. Вони взагалі нікому не цікаві. Абсолютно нікому не цікаво, що вони там роблять у своїх ліжках.

Справа не в цьому. А у тому, щоб мати рівні права як громадяни.

У дитини так само є права, і право бачити стосунки між жінкою і чоловіком. Для того, щоб потім, коли вона виросте, змогла створити власну сім’ю і народити дітей.

А якщо дитина не захоче мати сім’ї?

Це буде її право, але в неї тоді й дітей не буде. Та до цього ніхто не зможе примусити. Але якщо представники ЛГБТ-спільтоти хочуть всиновлювати дітей, то тут також треба зважати на дитячі права.

Ви щойно згадали право вибору, мати сім’ю чи не мати її. Чи не здається вам, що теперішні підручники вкладають зовсім інакші поняття і нав’язують, що якщо ти не маєш сім’ї чи дітей, — то ти неповноцінний?

Немає там такого.

Але ви ж згадували про випадок із вживанням слова «рідні» замість «батьки», який вас роздратував.

Не маніпулюйте, будь ласка, поняттями. Ви підручники ці бачили? Не бачили. Ці ідеї пропагує фонд Генріха Бьолля в Україні. Я вам можу взагалі сказати, що слово «гендер» — це просто синонім слова «секс», який у 60-х роках минулого століття в Америці змінили так, щоб це звучало більш-менш пристойно.

Полишмо сексуальну орієнтацію. В підручниках теж виявили приклади дискримінації нацменшин, ромів, жінок…

Яких жінок?!

В книжках, наприклад, ідеться про традиційну роль жінки в суспільстві — про те, що вона має сидіти з дітьми і бути на кухні.

А що тут поганого? У вас є мати? Вона про вас піклувалась?

І все ж: на ваш погляд, у тих підручниках, які зараз є, немає дискримінації? Хочу уточнити це питання.

Я дуже вас прошу використовувати слово «дискримінація» за його значенням, ви ним кидаєтеся наліво і направо. Я можу сказати як жінка, що в Україні жінок ніхто не дискримінує. Якщо ви бажаєте взяти кувалду і йти у шахту працювати, то, будь ласка, ідіть.

У нас лише нещодавно ухвалили закон, який дозволяє це робити. Буквально декілька місяців тому це було заборонено.

А ви гадаєте, це гарно, коли жінка працює в шахті?

Секунду тому ви сказали, що якщо хоче — то хай іде.

Знаєте, в часи Радянського Союзу у нас асфальт укладали виключно жінки. Чоловіки на цю працю не йшли. І ось коли СРСР уже підходив до кінця, я прочитала в одній газеті матеріал радянського журналіста. Якось закордоном із своїм іноземним колегою він побачив, як чоловіки укладають асфальт. Радянський журналіст повернувся до іноземця і сказав: «а у нас цим займаються жінки». У того вилізли очі на лоба: «Ви що, хочете сказати, що у вас цю роботу виконують дами?»

Що ви намагаєтесь цим сказати?

Що є жіночі професії, а є чоловічі. Будьте чоловіками, якщо бажаєте, щоб жінки вас кохали. Чоловік — сильний, мудрий. Він батько, за яким жінка буде, як за кам’яною стіною. А не просто розмита стать — людина, яка не може визначитися, хто вона — чоловік, жінка, чи якийсь-там астрал-гендер.